Квартирне питання: кому належать гуртожитки у Чернігові?
Мешканці восьми відомчих гуртожитків Чернігова бояться опинитись на вулиці. Кажуть, що перші повістки в суд, що розглядатиме питання про виселення, двоє з них, пенсіонери, вже отримали. Їхні будинки, що колись належали державним підприємствам, ще з 1990-х — у приватній власності. Оббивши пороги різних інстанцій та переживши десятки судів, минулого тижня люди прийшли шукати захисту в міської влади. «Мене звідси винесуть тільки вперед ногами»74-річний пенсіонер Геннадій Хватов — один з тих, кого викликали до суду, що, скоріш за все, виселить його з квартири. Чоловік відмовився підписувати договір оренди з власником гуртожитку — ПАТ «Чернігівоблбуд», адже квартиру в ньому отримав зі зняттям з черги і вважав своєю. Незважаючи на повістку, пакувати речі він не збирається.
— Навіть якщо буде рішення суду, мене звідси винесуть тільки вперед ногами. Йти мені нікуди, — стверджує Геннадій Павлович.
Такі виклики бояться отримати ще кілька сотень чернігівців-мешканців відомчих гуртожитків, що тепер приватні. У Чернігові об’єднались, щоби домогтися власного житла, мешканці восьми будинків. В області таких гуртожитків у 10 разів більше. Ці люди пропрацювали на різних підприємствах і прожили в гуртожитках десятки років. Зараз свої помешкання хотіли б приватизувати. Але для цього потрібно, щоб теперішні власники добровільно передали будівлі місту.
— Гуртожитки — це об’єкти соціальної сфери, за законом, їх не можна було включати до статутного фонду підприємств при приватизації, — впевнена Ольга Примаченко, голова організації «Громадська спілка захисту конституційних прав мешканців гуртожитків та багатоквартирних будинків відомчого підпорядкування Чернігівської області». — Зараз власники, порушуючи закон, зокрема Цивільний кодекс, змушують мешканців підписувати договори оренди на кімнати в гуртожитках. В іншому випадку погрожують виселити на вулицю, незважаючи на рекомендації облдержадміністрації. Суди приймають неоднозначні рішення: один суд виграють люди, власник подає позов по цій же справі повторно (що також забороняє закон)… — і виграє. Роками на нашому боці судиться прокуратура, але проблема ніяк не вирішується. Ми вже їздили на прийом до Адміністрації Президента, виклали усі ці питання, але отримали тільки відписки.
Тож люди просять міську раду визнати право власності на проблемні гуртожитки за державою та зупинити виселення й примусове підписання договорів оренди.
«Не підпишуть договори оренди — усі до одного будуть виселені»
Людей нахабно обманюють самозвані активісти, запевняють керівники фірм, що нині володіють кількома гуртожитками в Чернігові, — Олександр Лавренюк та Віктор Демшевський. Адже їхні гуртожитки не включали до статутного фонду підприємств при приватизації. Компанії їх купили за чималі гроші, про що є відповідні договори купівлі-продажу. А значить будівлі — у законній приватній власності, що підтвердили суди у всіх інстанціях, стверджують бізнесмени.
— Своїх працівників та ветеранів я не виселяю й виселяти не збираюся. За весь час був тільки один прецедент, але тоді чоловік бешкетував і заважав іншим мешканцям. Орендну плату зі своїх людей я не беру. Більше того, тарифи на комуналку занижені, різницю з реальною вартістю покриває підприємство. Але в нашому гуртожитку живуть працівники інших фірм. Наприклад, раніше в нас з «Елегантом» був договір оренди. Їх керівництво договір розірвало. Тож, щоби не виселяти людей, ми запропонували їм кожному платити за оренду своєї кімнати, — пояснює Олександр Лавренюк.
Іншу позицію зайняв ще один власник — Віктор Демшевський.
— Виселяв і виселяти буду. Всіх, хто вже не працює в «Чернігівоблбуді», незалежно від того, скільки у нас пропрацював. Якщо ж не підпишуть договори про оренду, всі до одного будуть виселені. Це не моє рішення, так вирішила рада правління підприємства. Адже багато з нинішніх працівників змушені знімати квартири, їм ніде жити, — підкреслює Віктор Федорович.
Та ж рада правління, за його словами, вирішила категорично нікому гуртожитки не передавати. А от «Сіверянка» готова відмовитися від своєї власності, але тільки за певних умов.
— Найцікавіше, що ці люди ходили вже до всіх, крім власника. До мене ніхто не звертався, не запрошував до діалогу, не намагався знайти точки дотику. Набагато ефективніше було б, якби ми разом з мешканцями виступили одним фронтом, разом писали б центральній владі. Може, тоді б нас почули й виробили дієві державні програми, з компенсацією власникам, — вважає Олександр Лавренюк. — Я б віддав ці гуртожитки, хай забирають від мене ці проблеми. Але зовсім без гуртожитків я не можу — мені треба розвивати підприємство. То хай заберуть ці дев’ятиповерхівки, але дадуть мені достатню компенсацію, щоби збудувати новий гуртожиток для моїх працівників на 100—150 місць. Поки що такі мої пропозиції до Кабміну залишаються без відповіді.
Готові забрати, та ніхто не дає
Міська влада запевняє: зарадити в цьому питанні вони ніяк не можуть — просто не мають правових механізмів.
— З 2005 року міська рада судиться з власниками гуртожитків, домагаючись їх передачі місту. Однак, на жаль, є рішення судів аж до Верховного, які залишають ці приміщення в приватній власності. Якої б думки ми не були з цього приводу, але відмінити рішення суду не можемо, — зауважив Олександр Буцко, заступник міського голови.
За чинним законодавством, забрати гуртожитки в приватного власника можна тільки за його добровільною згодою — з компенсацією чи без. Зрозуміло, що безкоштовно свої ж законні будівлі ніхто віддавати не збирається. А де брати гроші на компенсацію — велике питання. Те, що міському бюджету такі затрати не під силу — це однозначно.
— Ми готові забрати в комунальну власність усі ці гуртожитки навіть у тому вигляді, в якому вони є сьогодні. Хоча розуміємо, що на їх ремонт доведеться витрати чимало коштів. Міський голова неодноразово зустрічався з керівниками цих підприємств. Однак досягти згоди поки що не вдалося, — наголошує секретар міської ради Олег Шеремет. — Одне можу сказати точно: виселення людей ми не допустимо.
Тим часом Президент затвердив програму передачі гуртожитків громадам на найближчі три роки. Щоправда, вона поки що стосується державної власності. Як бути з приватизованими будівлями, можновладці обіцяють розібратися найближчим часом і створити відповідний закон. Головне, щоб на його виконання
знайшлися гроші, адже в масштабах країни потрібні сотні мільярдів гривень.
Гуртожитками займеться комісія
Поки номер готувався до друку, проблемою гуртожитків перейнялися і депутати. На наступній сесії, що відбудеться 31 липня, вони планують створити спеціальну комісію, яка займатиметься цими питаннями, розглядатиме звернення чернігівців та шукатиме вихід із ситуації, що склалася.
— Сьогодні в Чернігові 12 гуртожитків знаходяться в процедурі передачі до комунальної власності. Ця сесія розглядатиме питання про прийняття гуртожитку обласного управління освіти на вул. Бєлова, 4. А одинадцять вже передані місту, їх мешканці тепер займаються приватизацією своїх кімнат. Серед них і ті, хто живе на вулицях Кільцевій, 20 та Бєлова, 8. Дозволи на приватизацію вони отримають вже на наступному пленарному засіданні. Але ще 13 гуртожитків у місті тим чи іншим чином приватизовані власниками підприємств. — Мешканці останні 10 років просто борються за виживання, — підкреслив Віталій Магдич, начальник міського управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду.
Поки люди працювали на цих підприємствах, вони були потрібні власникам. А як тільки вийшли на пенсію — почалися проблеми. Це неприпустимо, відмічають депутати.
— Ми підходимо індивідуально до кожного гуртожитку. Розбиратимемося, як він потрапив до приватної власності, шукатимемо можливості допомогти мешканцям, — зауважив Олександр Шкурат, голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, транспорту та зв’язку.
