Четвер, 28 березня 2024, 12:26
Повна версія сайту
;

Проблеми чернігівського сміттєзвалища: як не допустити трагедію Львова

08:42 29.08.2016    Коментарі  
 

Останнім часом активно набирає обертів «сміттєва тема», підігріта трагедією на сміттєзвалищі у Львівській області. Проблема утилізації твердих побутових відходів не нова, і залишається актуальною для будь-якого регіону України.

Європейська практика

Як повідомляє аналітик інформаційної кампанії «Сильніші разом» Віталій Горобець, , підхід ЄС до поводження з відходами започаткований приблизно 30 років тому. Він заснований на низці конкретних планів та законодавчій Директиві (Waste Framework Directive), яка є основою політики ЄС щодо відходів, спрямованих на зменшення негативних наслідків для здоров’я громадян та навколишнього середовища, а також побудови енергетично та ресурсно ефективної економіки.

Директивою вимагається від країн членів ЄС переробляти 50% муніципальних відходів та 70% будівельних відходів до 2020-го року. Частка того, що йде на звалища, повинна бути скорочена до 30%, а спалення – до 20% в масштабах ЄС. До 2050 на переробку повинно йти до 100% відходів. Наразі близько 40% спрямовується на звалища, 40% переробляється або компостується, а решта спалюється.

Лідерами з переробки є Німеччина, Нідерланди та Австрія, де переробляється близько 70% відходів. Швеція, Данія, Бельгія та Люксембург мають трохи нижчі показники.

Також важливу роль у процесі поводженні з відходами відіграє «7-ма Програма дій по охороні навколишнього середовища», що скеровуватиме політику у цьому напрямку до 2020 та задає стратегічні орієнтири до 2050-го року.

Відтак завдяки постановці довготривалих цілей та відповідно ефективності дій органів ЄС, пропорції сміття, що йде на переробку, в ЄС збільшується, а того, що йде на звалища, – зменшується. Негативний вплив звалищ на навколишнє середовище мінімізується, більше енергії добувається спалюванням відходів і шкідливі відходи разом з незаконними смітниками контролюються жорсткіше.

Водночас, кожна країна ЄС має власні превентивні програми поводження з відходами.

Ситуація в Україні

Ситуацію з твердими побутовими та промисловими відходами в Україні неможливо охарактеризувати позитивно. За даними Держстату, на сьогодні кількість накопичених відходів перевищує 12 млрд тон.

Площа зареєстрованих полігонів становить близько 12 тисяч квадратних кілометрів, тобто трохи більше 2% площі країни. Всього санкціонованих звалищ налічується приблизно 7 тисяч. Окрім того, існують десятки тисяч стихійних сміттєзвалищ у приватному секторі, площа яких досягає  тисяч гектарів, точно виміряти які майже неможливо.

За словами екологів, більшість сміттєзвалищ часто працюють без правового регулювання, порушуючи існуючі норми та стандарти. Як результат – катастрофа у Грибовичах, найбільшому звалищі Львівської області, яке вже було переповненим та застарілим. Нагадаємо, що через зсув сміття у декілька тон під завалами опинилося кілька осіб. Вирішення ситуації теж виявилося далеко неефективним: перевозити сміття на Київщину та спалювати на заводі «Енергія», який і так працює на повну потужність.

Цей приклад чітко показав, що проблеми поводження з відходами варто вирішувати до їх виникнення. Для цього має бути розроблена загальнонаціональна стратегія поводження зі сміттям та інвестицій у переробні заводи.

Чернігівське питання

Міський полігон, що знаходиться у мікрорайоні Масани, функціонує з 1961 року, без проектування, і є перевантаженим. Щорічно на 29 гектарів сміттєзвалища вивозять близько  600 метрів кубічних відходів, яких за всі роки зібралось більше 6 мільйонів тонн. Спосіб складування сміття на полігоні – висотний. Влітку полігон схований за деревами, тому наближення до смітника видає лише характерний запах, який відчувається метрів за 700 до звалища. Гори сміття, висотою з п’ятиповерхівку, знаходяться приблизно за півтора – два кілометри від одного з найбільших мікрорайонів міста.

Місцеві жителі особливо не скаржаться, кажуть, що запаху немає, проте коли смітник горить, то дістається не лише жителям Масанів, а й сусіднього села Новий Білоус.

Не зважаючи на те, що на полігоні облаштовані пожежні гідранти і ведеться цілодобове чергування, час від часу трапляється загорання, в основному причиною цього є спека. Працівники полігону розповідають, що періодично проводять протипожежну профілактику, пересипаючи сміття спеціальною сумішшю.

Коментуючи ситуацію з чернігівським полігоном, завідувач сектору екології управління ЖКГ Наталія Новак зазначає, що його стан є незадовільним, але альтернативи наразі не існує. Погоджуються зі словами Новак і працівники полігону, вказуючи на безліч нюансів, які становлять загрозу для його повноцінного функціонування. Непрацююча вагова, замулені фільтраційні канали, не пересипані і не ущільнені відкоси карт, відсутність дезбар’єру для автотранспорту та вщент розбита дорога до сміттєзвалища.  Причиною такої занедбаності всі одностайно називають наслідки діяльності приватного підприємства «Гранпласт», яке декілька років невдало експлуатувало полігон.

Починаючи з квітня 2016 року, внаслідок конкурсу, міський полігон твердих побутових відходів на Масанах перейшов у обслуговування  комунального підприємства Чернігівської міської ради «АТП – 2528». Першочерговим завданням для підприємства є ремонт дороги на полігон, а також вирішення проблеми утилізації ставків-накопичувачів, які розташовані на полігоні. А вивільнені території планується віддати для розширення території самого сміттєзвалища.

Вивіз сміття здійснюється комунальним підприємством відповідно до тарифів. Для населення це 25,55 грн за метр кубічний, для бюджетних установ – 29, 13 грн. У той же час кожен бажаючий може вивезти самостійно сміття на полігон. Вартість послуги – 26 грн. за метр кубічний. Враховуючи несправність вагової системи на в’їзді на полігон, об’єм відходів вимірюється працівниками сміттєзвалища «на око». Причеп легкової автівки можна завезти від 15 до 25 грн., вантажний автомобіль ЗІЛ – 75 – 100 грн. За бажанням можна отримати квитанцію.

-          Що стосується стихійних звалищ, то тут можна впевнено стверджувати, що Чернігів є чистим містом. Управління ЖКГ тримає цю ситуацію на контролі, і за сигналом від населення або працівників стихійні сміттєзвалища моментально ліквідуються. Інша справа, коли жителі міста замість того, аби повідомити управління про стихійне сміттєзвалище, викладають фото в інтернет. Тим самим створюючи негативний образ міста, - коментує ситуацію Наталія Новак.

Натомість у екологів своя точка зору на ситуацію з відходами. Як повідомляє начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Олег Федоренко, в цілому в області ситуація з твердими побутовими відходами є негативною.  Прийняття рішень щодо розташування полігонів та сміттєзвалищ твердих побутових відходів на території області проводилось відповідними органами місцевого самоврядування в 70 - 90 роках минулого століття. Проектна документація по облаштуванню об’єктів поводження з відходами не розроблялась, окремі матеріали землеустрою не виготовлялись, а лише робились позначки на картографічних планах та схемах використання земель. Як наслідок, правовстановлюючі документи щодо користування земельними ділянками під полігонами та сміттєзвалищами оформлено лише на 5% від загальної кількості наявних об'єктів. Таким чином, більше 600 місць видалення відходів експлуатуються з порушенням вимог чинного законодавства в частині використання та охорони земель.

-          На жаль, зазначені завдання майже не знайшли втілення в реальних проектах на місцевому рівні - органами місцевого самоврядування та районними державними адміністраціями на підпорядкованих територіях не запроваджено системи роздільного збору твердих побутових відходів, із складу відходів не вилучаються відходи які мають ресурсну цінність та їх небезпечні складові, що збільшує навантаження на полігони та сміттєзвалища та знижує рівень екологічної безпеки цих об’єктів. Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів, на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації, - зазначає Олег Федоренко.

За словами спеціаліста у місті Чернігові функціонує унітарна система збору твердих побутових відходів, яка унеможливлює вилучення відходів, що мають ресурсну цінність безпосередньо на об’єктах їх утворення. Вивезення ТПВ із житлової забудови міста здійснюється комунальними підприємствами за планово-регулярною та планово-побудинковою системами. У багатоповерховому житловому секторі створено мережу контейнерних майданчиків для збору твердих побутових відходів.

На даний час облаштовано майже 150 таких майданчиків, на яких встановлено більше 600 контейнерів. При цьому не забезпечується роздільний збір відходів, із складу побутових відходів не вилучаються відходи, які мають ресурсну цінність та небезпечні складові відходів.  Цікавим є той факт, що власник цих контейнерів і подальша доля пластикових пляшок невідома. За словами Олега Федоренка, державна екологічна інспекція декілька років тому (коли контейнери тільки з’явились біля сміттєвих баків) робила запит до міськради з метою встановлення власника, але так і не отримала чіткої відповіді. На думку еколога, ПЕТ-пляшки вивозять на переробний завод біля Києва.

Всі спеціалісти стверджують, що ситуація зі сміттям є критичною, і це стосується не лише Чернігова чи області, а й всієї України. Вирішити проблему можна лише за допомогою будівництва сміттєспалювальних або сміттєпереробних заводів. У той же час із сумом констатують, що відсутність необхідних коштів у державному бюджеті не дозволяє повноцінно реалізувати цю ідею, тому всі надії залишаються на інвесторів, лиш невідомо де їх шукати.

 

                                           

 

 


Автор: Денис Домоцький, ПіК для інформаційної кампанії "Сильніші разом!", фото gorod.cn.ua
Коментарів ще немає