Що дасть українцям безвізова Європа?
Менше місяця залишилось, за словами президента Порошенка, до скасування Європейським союзом віз для українців. Петро Порошенко навіть назвав конкретну дату – до 24 листопада.
І хоча це вже далеко не перша подібна заява Президента, і сприйнята вона була частиною суспільства досить скептично, але названа дата може стати переломним моментом у наданні Україні безвізового статусу.
З 21 по 24 листопада , відбудуться найближчі сесійні засідання Європарламенту, де і буде розглянуте "українське питання". У разі позитивного рішення, законопроект має бути підтриманий Радою Євросоюзу, після чого підписаний президентом Європарламенту та міністром закордонних справ країни, що наразі головує в Євросоюзі.
Питання безвізового режиму з кожним роком стає все більш болючим для українців. Про це говорить статистика звернень українців для отримання візи.
Польські консульства в Україні упродовж 2015 року видали українцям майже 930 тис. віз, що на 97 тис. більше ніж в 2014 році (понад 833 тис.). Відповідні дані наводить Укрінформ з посиланням на МЗС Польщі.
Загалом за останні п’ять років (2011-2015 рр.) польські консульства видали в Україні майже 3,7 млн віз, і кожного наступного року кількість виданих віз зростала мінімум на 70 тис. (2012 р.) і максимум на 110 тис. (2014 р.).
Найбільше віз в січні-листопаді минулого року видано у польському консульстві у Львові – понад 347 тис., що становить 41% усіх виданих віз на території Україні. До трійки лідерів входить також Луцьк та Київ, де видано, відповідно, понад 211 тис. (майже 25%) та більше 101 тис. віз (12%). Дещо менше віз українці отримали у Вінниці (понад 83 тис., 9,8%), Харкові (більше 69 тис., понад 8%) та Одесі (понад 33 тис., 3,9%).
Відповідно до статистичних даних Європейської Комісії, 10 країн-членів ЄС у 2015 році збільшили кількість виданих громадянам України віз (Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Угорщина, Фінляндія, ФРН, Чехія), з них Литва – на 100%.
Чи чекають нас у Європі?
На думку керівника громадської організації "Фундація "Меркурій", з польського міста Валбжих, Вальдемара Вайса, безвізовий режим з Україною мав би бути вже давно.
"Я не бачу в цьому жодної проблеми. Я думаю, що не потрібно ніколи робити людям ніяких обмежень для подорожей. Тому що, якщо хтось хоче поїхати - то він поїде. Якщо захоче емігрувати - то емігрує. Це без різниці. Полякам теж відкрили кордони на початку 90-х, і що? Всі втікли? Так, були випадки коли працювали в Німеччині, Австрії нелегально. Працювали там по 16 годин, бо це все одно було краще ніж працювати в Польщі." – говорить Вальдемара Вайс.
Відкриття кордонів, як вважає громадський активіст, допоможе суспільству швидше трансформуватись. Не чекаючи змін в керівництві країни, люди, що бачать європейський рівень життя намагатимуться його піднімати і в Україні. Подібну трансформацію пройшло і польське суспільство.
"Пам’ятаю, як в 90-х люди працюючі в Німеччині повертались до Польщі і бачили, що тут не зроблені тротуари, безлад на прибудинкових територіях. І казали, якщо в Німеччині так чисто, то чому у нас не може бути так само? І почали самі прибирати, фарбувати, озеленювати. Крім того вони слідкували, щоб сусіди не псували це, а навпаки допомагали наглядати щоб був порядок. Таким чином мінявся менталітет." – згадує керівник "Фундації "Меркурій".
Крім того, поляки пройшли і через зміну світоглядного сприйняття. Раніше, не без участі соціалістичної пропаганди, німці для поляків вважались головним ворогом.
"Але, як почали поляки їздити за кордон, то це почало змінюватись. Найкращий приклад мої батьки. Вони все життя працювали в освіті, були директорами шкіл, і все життя думали, що німці тільки мріють захопити Польщу. Втім, так вийшло, що в 70-х роках, наше керівництво підписало договір з західною Німеччиною, про те, що з Польщі можуть виїжджати німці, які залишились тут після війни. Батьки жили в містечку, де була одна така родина, а мої батьки навчали їх дітей. І от у 80-х, коли була велика продовольча криза, моїм батькам прийшло від цих людей запрошення відвідати на канікулах цю родину. Коли вони повернулись, їх світогляд змінився кардинально. Вони говорили, як так, німці нормально живуть, їх зарплати вистачає на все: на покупки, на кольоровий телевізор, музичний центр в кожній кімнаті і т.д. І тоді я в них запитую, так що, вони хочуть нас захопити? А батьки відповідають, а нащо їм такі бідняки?" – розповідає Вальдемара Вайс.
Трудові мігранти
Побоювання трудових мігрантів, звичне явище для країн, які запроваджують безвізовий режим з більш бідними сусідами. В ЗМІ говорять про майже мільйон українців, що виїхали до Польщі. Але ці дані очевидно не відповідають дійсності, про що говорить і статистика Польського МЗС.
Здебільшого українці в Польщі залучені до фізичної праці, яку через низькі заробітки не хочуть робити поляки. Працюють українці, як у великих містах так і малих, як Радкув (населення 2,5 тис. осіб).
"Українці працюють і у нас в місті. От прямо зараз задіяні на реконструкції нашої центральної площі. Звісно я задоволений. Мені подобається, як вони виконують свою роботу, і що не мало важливо для мене, як керівника вони просять набагато меншу платню." – зазначає бургомістр Радкува Ян Беднарчик.
Проблема трудових мігрантів, на думку керівника "Фундації "Меркурій" Вальдемара Вайса,є здебільшого надуманою.
"Якщо є люди, які не знаючи мови, не знаючи культури, традицій, не маючи тут зв'язків можуть знайти тут собі роботу, а ти не можеш, то може ти є просто поганий працівник?" – задається питання Вальдемар Вайс.
Центральна площа містечка Радкув
***
Безвізовий режим для українців стає все ближчим, як би до цього не ставились песимістично налаштовані громадяни. Він несе за собою, як нові можливості, так і нові виклики для українського суспільства. Але ніхто не стане заперечувати, що це важливий крок для трансформації світогляду українців та уставлення європейських норм життя.
Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана черезАгентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції pik.cn.ua та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
Автор: Андрій Кужель для Чернігівщина: події і коментарі
