Прямуємо в Європу разом із чотирилапими: іноземна культура утримання тварин

Проблема безпритульних тварин актуальна для України в цілому й Чернігова зокрема. Проте у країнах Європи та Америки вона майже вирішена. Так, на вулицях Німеччини, Франції, Швейцарії, Великобританії, США та Канади не зустрінеш чотирилапого безхатченка. А все через серйозну систему регулювання цього питання та системи штрафів.

Ліцензія, реєстрація, чіпування

Чернігівські зооволонтери в один голос закликають чіпувати тварин. Таким чином можна буде не лише знайти загубленого улюбленця, а й притягти до відповідальності власника за халатне ставлення. У Європі чіпування є факультативним. По-перше, воно є задорогим через технічне втілення. А по-друге, потреба в ньому невелика: у цивілізованих країнах суворий контроль за звичайною реєстрацією тварини.

Якщо європеєць хоче завести чотирилапого улюбленця, то він може його придбати виключно в офіційних центрах чи притулках. Спочатку він отримує ліцензію, а потім повинен оформити реєстрацію. У разі порушення часових рамок доведеться сплатити штраф від 250 євро, а максимальна ціна за недотримання реєстраційної процедури сягає 5000 і вище. До відомостей про тварину вносять інформацію про власника, кличку, породу, квитанції щодо оплати збору на тварину та медичні показники. Номер реєстрації наносять на ошийники або татуюють на вухах тварин.

Крім того, наявний суттєвий податок на утримання тварин — у Німеччині він становить від 100 до 160 доларів на рік. А якщо людина хоче завести ще одного собаку — сума збільшується на 100%. У Швейцарії схожа система: із кожним новим псом податок на наступного зростає. Таким чином мало хто може собі дозволити заводити декілька тварин одночасно.

Стерилізація та її фінансові переваги

Окремо підходять і до питання стерилізації. Якщо власник збирається розводити тварин, то він також має отримати дозвіл на це і сплатити податок, сума якого залежить від породи. Натомість купівля стерилізованих тварин стимулюється державою. Так, у США податок на тварину, яка не даватиме потомство, на 10–20 доларів нижчий.

Правила утримання тварин

За тваринами на вулиці слідкують представники поліції (саме вони здійснюють безпосередній контроль) та муніципальних органів. Якщо помічений собака без коду або власник не може надати ні жетону, ні інших документів, тоді тварина вважається безпритульною.

Особливо жорсткий регламент у Франції. Якщо тварина на когось нападає — у більшості випадків її присипляють. Можливо, жорстоко, зате дієво: власники серйозно ставляться до вибору породи, дресури і, відповідно, поведінки на вулиці. Крім того, пес не повинен заважати сусідам. Якщо він скавчить, перескакує на чуже подвір’я чи іншим чином турбує спокій мешканців навколишніх помешкань, вони мають право поскаржитись. Господарю це загрожуватиме високим штрафом (650 євро і вище), вимогою переїзду в інше місце або навіть конфіскацією тварини.

Крім спеціально відведених місць для вигулу, у країнах Європи та США є і території, на які із собаками ходити не можна. Це пляжі, громадські місця, ринки. Виняток — лише для чотирилапих поводирів.

Прибирання за тваринами — обов’язкове. А от у Чернігові з цим біда. Є відповідальні господарі, які не вважають за приниження прибрати за своїми улюбленцями. А є і ті, хто виправдовується відсутністю спеціальних боксів для екскрементів.

В Україні по факту лише одна стаття Кодексу про адміністративні порушення регламентує відповідальність за недотримання правил тримання собак і котів — 154. Проте штрафи смішні — від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чернігівські зооволонтери наголошують: проблема безпритульних тварин існує виключно через людський фактор. Тому й акцентують на необхідності розробки детальних правил утримання та суворої системи штрафів за порушення. Наглядним прикладом є іноземний досвід: фінансові стягнення формують обдуманий підхід до заведення тварини. Європейці та американці дійсно відповідають за тих, кого приручили. На жаль, в Україні ці слова — лише влучна цитата.