Експерт пояснив, чому парламент не хоче приймати євроінтеграційні законопроекти

У Верховній Раді євроінтеграційні закони приймаються надто повільно, бо здебільшого вони сприймаються як не дуже потрібні зобов’язання України перед Євросоюзом, депутати не бачать прямих вигод держави. Про це заявив координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції Денис Черніков.

«Сповільнюються темпи розгляду євроінтеграційних законопроектів, яких на сьогодні у парламенті зареєстровано близько 30, і цей негативний процес має просте пояснення – депутати сприймають їх переважно як не дуже потрібні зобов’язання України перед ЄС,  просто не бачать прямих вигод від прийняття європейських стандартів у більшості галузей», - відзначив Д.Черніков.

Наприклад, лише завдяки позиції експертів стосовно пакету законів про мораторій на експорт лісу зараз починає формуватись  комплексний підхід – необхідно створювати механізм обмеження внутрішнього виробництва і споживання, тобто у нових європейських стандартах безпосередньо зацікавлена сама Україна.

У певних сферах, як це зазначено в Угоді про асоціацію з ЄС, має бути спочатку прийнята стратегія, після чого є сенс розглядати відповідні галузеві законопроекти. Але, підкреслив координатор ПЕГ, у сфері поводження з відходами депутати спробували піти діаметрально протилежним шляхом – врешті вже зареєстровано 20 законопроектів, часом дуже суперечливих. Враховуючи таку ситуацію, Комітет ВР з питань довкілля прислухався до позиції Міністерства екології та експертів і поки стратегія не прийнята, законопроекти у сфері поводження з відходами на розгляд ВР не виносяться. Іншими словами, Угода про асоціацію дозволяє оптимізувати процеси законотворчої діяльності і уникнути прийняття неякісних, суперечливих законопроектів, зазначив координатор ПЕГ.

Д.Черніков також відзначив, що у сфері бюджетних податкових та інших стимулів для окремих територій або секторів економіки зараз нараховується майже 40 законопроектів. «Ми постійно наголошуємо, що ці стимули (індустріальні парки, спеціальні економічні зони) повинні відповідати Угоді та правилам ЄС, інакше виникнуть ризики щодо зони вільної торгівлі та інших міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна. Ці норми поступово, дуже повільно, починають з’являтися в законопроектах», констатував експерт.

За даними ПЕГ, середній строк розгляду одного євроінтеграційного проекту у ВР сьогодні складає один рік. «Якщо порівняти ці дані з динамікою попередніх років, побачимо наступне: з моменту підписання Угоди про асоціацію, за шість місяців 2014 року та за весь 2015 рік, ухвалено майже 70 законів. Деякі з них готувалися роками. Наприклад, у липні 2014 року було прийнято Закон про державну допомогу суб’єктам господарювання, історія підготовки якого тривала аж 12 років. Отже, два роки тому на хвилі єврооптимізму законодавці активно використали вікно можливостей, а от сьогодні маємо кардинальну зміну настрою – стало більше скепсису», резюмував експерт.

Довідка. Парламентська експертна група з євроінтеграції створена за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції у червні 2015 р. ПЕГ проводить експертизу поданих до парламенту законопроектів на відповідності європейському праву, здійснює моніторинг виконання урядових планів імплементації актів права ЄС.