На Чернігівщині триває реалізація Національної стратегії з оздоровчої рухової активності

На Чернігівщині триває реалізація Національної стратегії з оздоровчої рухової активності. Підбити підсумки заходів, здійснених у даному напрямку у 2016 році, та обговорити подальший план роботи зібралися в облдержадміністрації представники влади та фізкультурно-спортивних організацій на засіданні Координаційної ради з питань популяризації серед населення оздоровчої рухової активності вчора, 29 березня.

— Дуже важливо ефективно реалізовувати стратегію на місцевому рівні. Це допоможе створити умови для всебічного гармонійного розвитку людини, підвищити рівень залучення населення до оздоровчої рухової активності, що сприятиме формуванню здорового способу життя, розв’язанню гуманітарних та соціально-економічних проблем, — зазначила заступник голови – керівник апарату ОДА Наталія Романова, відкриваючи засідання Координаційної ради.

Про основні завдання Національної стратегії та очікувані результати від її реалізації доповіла директор Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА Ніна Лемеш. Так, зокрема має бути сформована інфраструктура сучасних і привабливих спортивних споруд за місцем проживання, у місцях масового відпочинку громадян, на базі загальноосвітніх навчальних закладів. Спортивні об’єкти мають бути легко доступні для різних верств населення, насамперед малозабезпечених. Серед основних завдань – збільшення кількості фізкультурно-спортивних заходів для активного сімейного дозвілля в місцях масового відпочинку громадян.

До речі, наразі мережа спортивних споруд області складається із 26 стадіонів, 411 спортивних залів, трьох критих 25-ти метрових плавальних басейнів, 941 спортивного майданчика (31 з синтетичним покриттям), 764 футбольних полів (1 зі штучним покриттям). Також працюють три лижні,  чотири веслувальні та одна кінно-спортивна бази, 100 стрілецьких тирів та 80 тренажерних залів. 

Працюють 50 спортивних шкіл, три центри фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», 119 спортивних клубів. 

Очікується, що успішне виконання окреслених під час наради завдань сприятиме зміні поведінки громадян на користь використання оздоровчої рухової активності та ведення здорового способу життя і формування здоров’я. Результатом реалізації стратегії також стане поступове збільшення кількості громадян, які мають достатній рівень оздоровчої рухової активності, ведуть здоровий спосіб життя та характеризуються низьким ризиком розвитку неінфекційних захворювань, насамперед серцево-судинних.

Окремо членам Координаційної ради презентували план заходів щодо реалізації стратегії на території області у 2017 році.

Довідково. Результати всеукраїнського опитування свідчать, що достатній рівень оздоровчої рухової активності (не менше 4-5 занять на тиждень тривалістю одного заняття не менше 30 хвилин) мають лише 3% населення віком від 16 до 74 років, середній рівень (2-3 заняття на тиждень) – 6%, низький рівень (1-2 заняття на тиждень) – 33%. Серед дітей зростає популярність малорухомого способу проведення дозвілля.

Загальновідомо, що ведення населенням здорового способу життя для збереження та зміцнення здоров'я є у п'ять разів ефективнішим, ніж лікувально-діагностичні процедури. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, співвідношення витрат і прибутків від виконання програм здорового способу життя становить 1 до 8.

Численними науковими дослідженнями доведено, що рухова активність значною мірою сприяє дотриманню людиною здорового способу життя, а також в окремих випадках зменшенню негативного впливу на організм людини шкідливих звичок, підвищенню стресостійкості та відволікає від асоціальної поведінки. Рухова активність є генеруючим та стимулюючим чинником у системі здорового способу життя, має важливе значення для вдосконалення фізичного розвитку і підготовленості особи, профілактики надмірної маси тіла та ожиріння, а також сприяє зменшенню ризику виникнення серцево-судинних захворювань, діабету, остеопорозу, окремих онкологічних захворювань та депресії.