Закритість влади чи недопрацювання ЗМІ: звідки народився "фейк" про 700 тисяч на розворот пам’ятника в Чернігові

Журналісти та громадські активісти, які намагаються стежити за подіями в Чернігові, часто дізнаються постфактум про важливі зміни у місті. Не можна сказати, що прес-служба міськради працює погано, просто публікують лише те, що дозволяють керівники.

На всю Україну пролунала інформація, що, мовляв, в Чернігові пам’ятник Богдана Хмельницького розвертають від Москви в протилежну сторону за 700 тисяч гривень. Багато українських центральних ЗМІ поширило цю інформацію в середині травня.  Чернігівську владу відповідно звинуватили в марнотратстві.

Після небувалого розголосу міська влада заявила, що журналісти неправильно потрактували інформацію. Заявили, що на розворот пам’ятника піде близько 15 тисяч гривень, а решта суми запланована на інші реставраційні роботи пов’язані з реконструкцією всього пам’ятника та постаменту. Для підтвердження влада показала частинку скану документу проектно-кошторисної документації пов’язаної з вартістю робіт розвороту пам’ятнику.

Звідки ж взялася в ЗМІ цифра в 700 тисяч гривень?

Мова про відкриту інформацію, яку журналісти можуть знайти користуючись системою Prozorro.

На сайті публічних закупівель оприлюднений договір на виконання робіт щодо реконструкції пам’ятника Богдана Хмельницького. Загальна сума договору складає 688 тисяч гривень.

У цьому договорі, як і в усіх подібних, вказано загальні засади відносин між замовником і підрядником. Решта інформації про суть робіт криється у фразі:

«Підрядник в межах узгодженої та прийнятої до виконання проектно-кошторисної документації, виконує власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи».

Але саму проектно-кошторисну  документацію у відкритому доступі знайти неможливо – чернігівська міська влада її не оприлюднює.

Тому зрозуміти,  які саме роботи будуть виконані, як врешті виглядатиме  після реконструкції той чи інший об’єкт є неможливим.

Закон «Про доступ до публічної інформації» прямо не зобов’язує владу оприлюднювати проектно-кошторисну документацію. Законодавець не міг виписати в законі всі документи, що підлягають оприлюдненню. Цим і користуються наразі в чернігівській міській раді.

Але в законі є досить чітка норма, яка вказує, що публічною є інформація, яка «була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків».

Очевидно також, що проектно-кошторисна документація,  виконання якої оплачене з міського бюджету, не може бути з обмеженим доступом.

Натомість чернігівська влада поки категорично проти оприлюднення саме проектно-кошторисної документації. Так, заступник міського голови відповідальний за оприлюднення публічної інформації Олександр Ломако  під час обговорення цього питання в мережі Фейсбук   всіляко намагався виправдати таку позицію влади. Аргументи були починаючи від того,  що це великий об’єм інформації,  закінчуючи авторськими правами проектантів.

Така позиція щодо не оприлюднення проектної документації є систематичною. Ще одним прикладом є ситуація довкола скандального будівництва дороги на пляж «Золотий берег».

Тут теж, попри резонанс,  проектної документації не було у відкритому доступі. І лише тоді, коли ситуація загострилася до максимальної, виключно за особистим усним розпорядженням міського голови Владислава Атрошенка,  громадськості все ж показали,  як виглядає проект розширення цієї дороги.

Загально прийнятою та очевидною є позиція, коли громадськість має безперешкодно мати доступ до інформації, на що витрачаються кошти місцевого бюджету, особливо коли мова йде про сотні тисяч і мільйонів гривень. В умовах електронних та цифрових технологій таке завдання є реальним  для місцевої влади, головне – політична воля керівництва для втілення відповідних рішень. Відтак, це сприятиме максимально об’єктивному висвітленню роботи місцевих органів влади і засобами масової інформації.

   Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує Інститут масової інформації (ІМІ) за підтримки Посольства США.