Україна перед правом продажу землі та європейські практики
Скасування мораторію на продаж землі – одна з основних тем сьогодення. Найбільше спекуляцій довкола якраз цього питання.
Україна має до кінця 2017 року скасувати мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Про це йдеться в тексті меморандуму між Україною і МВФ. Для цього було створено робочу групу за участі відповідних міністерств, які, у співпраці зі Світовим банком, розроблять законопроект для того, щоб відкрити ринок землі та дозволити продаж землі за належних запобіжних заходів.
На початку червня в Чернігові за круглим столом на тему «Формування ринку землі в Україні. Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій?», обговорили перспективи запровадження ринку землі та подивилися на європейський шлях подібних реформ.
Окрема мова йшла по перспективи впровадження урядово законопроекту, що скасовує мораторій на продаж землі в Україні. Основні моменти цього проекту закону наступні. Покупцями можуть бути громадяни України, територіальні громади та держава. Продавцями — власники ділянок, органи влади. Іноземці не зможуть купувати сільськогосподарську землю. Юридичні особи (агрохолдинги) не зможуть купувати землю. Власник може володіти не більше 200 га землі. У це обмеження не включені успадковані землі. Ділянку можна буде обміняти або подарувати.
Під час обговорення начальник відділу ринку землі та оцінки земель Головного управління держгеокодастру у Чернігівській області Олена Седнівець зазначила, що наразі, якщо проаналізувати по Чернігівській області ситуацію з продажу права оренди землі, то ситуація на стороні агрохолдингів. Так, в цьому році було передано через земельний аукціон 83 земельні ділянки з державного фонду землі. З них 70 відсотків тих, що були великими сільськогосподарськими підприємствами. Лише 30 відсотків поділили між собою громадяни і фермерські господарства. Середній розмір земельної ділянки, яку передавали в оренду, 32 га. Коли відкриють ринок, ця ситуація має змінитися, бо агрохолдинги, як юридчні особи, не зможуть приймати участь в торгах, вважає спеціаліст.
Учасники круглого столу також зійшлися на думці, що сьогодні фактично ринок землі вже функціонує, наприклад, як оренда чи продаж корпоративних прав. Головне під час реформи – це вивести цей процес в легальний стан, забезпечивши реалізацію прав громадян. Перехід до ринку землі має бути поступовим.
Як почали продавати землю наші європейські сусіди
Практикуючий інженер-землеупорядник Ольга Мазурець вважає, що аграрна галузь має стати пріоритетом в економіці, а ринкові відносини будуть сприяти справедливості і в орендних відносинах.
«Конкуренція буде тією рушійною силою, що проведе нас до розвитку сільського господарства, сталих земельних відносин та охорони земель. Ринок землі сприятиме розвитку малих фермерських сімейних господарств, це у свою чергу покращись ситуацію на селі з робочими місцями, самозайнятістю населення та дасть шанс молоді залишитися в селі.»
Ольга Мазурець також закликала звертати увагу на досвід зарубіжних країн, оскільки в нас це питання надто затягнулося, перейшло у політичну площину.
Так у світі накопичений великий досвід земельних реформ. А на пострадянському просторі були два основні підходи Це реститутція – повернення землі колишнім власникам. Таким шляхом пішли країни Балтії та Центральної Європи.
Другий принцип, по якому і пішла наша країна та країни СНГ – це принцип безкоштовної приватизації. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.
Всі країни, які відкривали свої ринки земель ,так само стикалися з подібними проблемами, що і у нас. У своє законодавство включали певні обмеження, наприклад, продаж землі виключно своїм громадянам, принцип не зосередження великих площ в один руках.
За даними Держгеокадастра, сьогодні середній орендний платіж в 2015 році склав 100 доларів за гектар. А в країнах Євросоюзу середня вартість оренди одного гектара землі складає 300 євро. Як свідчить досвід країн Центральної та Східної Європи, ціна на земельні ділянки і вартість оренди після відкриття ринку землі зростає - за три роки після введення продажу землі у цих країнах зростання склало 76%.
Селяни оптимізму уряду не розділяють
В той же час, в самому селі панують діаметрально протилежні думки щодо скасування мораторію на продаж землі. Навіть місцеві лідери думок виступають не за ринкові відносини, а за «повернення колгоспів».
Так Валентина Карась - депутат Сновської райради, колишній сільський голова села Кучинівка, під час свого виступу озвучила класичні селянські побоювання та стереотипи – про скупку всіх земель латифундистами, про безперспективність розвитку фермерства.
«Ми розвалили колгосп, людям роботи нема, молодь виїжджає, дешевих кредитів під 3 % ніхто не дає. Кажуть, що розвивайте фермерство, але як з такими кредитами купити того ж трактора? Білорусь не продає свої землі , і нам не варто поспішати. Може нам краще вернутися до колгоспів, що б у нас молодь працювала в селі?»
Більш стриманий та раціональний у своїх висловлюваннях був представник чернігівських фермерів Олег Тарасенко
«Ринок землі потрібен , але він має бути регульований. Формування вартості землі здійснюватиметься не від нормативно-грошової оцінки, а від ринкової вартості землі. Це у свою чергу може призвести до втрати рентабельності роботи фермерських господарств, які сьогодні беруть в оренду селянські паї.»
Експертне середовище представлене на обговоренні вважає за необхідне перед скасуванням мораторію на продаж землі, закінчити інші початі реформи.
Наприклад, кандидат економічних наук Михайло Селінний наголосив, що досі не вирішене питання передачі землі об’єднаним громадам, якими би вони могли розпоряджатися.
Голова правління кредитної спілки «Чернігівська» Грінченко Валентина наголосила на необхідності впорядкування кадастрів та закінчити процес інвентаризації землі.
«Жодна складова земельної реформи в нашій державі не доведена до кінця. Починаючи з упорядкування кадастрів. Щоб визначитися, що ми будемо продавати і скільки це буде коштувати, необхідно визначити скільки ж такої землі в нас є»
Цей матеріал був підготовлений в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid) . Зміст публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Автор: Павло Пущенко
