Як знизити вартість утримання учня: досвід Чернігова
Початкова школа Чернігівського колегіуму № 11 Зростання вартості енергоносіїв та виключення оплати комунальних послуг з освітньої субвенції серйозно вплинули на обсяг витрат на утримання бюджетних закладів для місцевих бюджетів. Утримувати заклади освіти стало значно дорожче. Втім, нові економічні обставини мають і зворотню сторону, стимулюючи місто шукати дієві можливості скорочення витрат. Енергоефективність – найрозумніша з них. Як місто перебудовується під ефективне використання енергії, з якими стикається труднощами та які отримує результати – подивимось на прикладі Чернігова.
«Я Вам наведу цікаву статистику, - розповідає про обсяги зростання витрат Людмила Максименко, начальник управління економічного розвитку Чернігівської міської ради, — за минулий рік ми скоротили споживання енергії на 8%, а заплатили на 15% більше».
Витратна частина міського бюджету на оплату енергоносіїв коливається в межах 7-10% і продовжуватиме зростати, якщо нічого не робити. «Як тільки ти ставиш питання, скільки ти платиш за енергоносії, ти розумієш, що тобі потрібно їх ефективно використовувати, що тут величезний ресурс для економії бюджетних коштів», - каже посадовець.
Гроші на енергоефективність
З огляду на такі міркування, в Чернігові була розроблена міська програма «Енергоефективність бюджетних будівель», розрахована на одинадцять років. Велика мета програми – провести термомодернізацію всіх будівель бюджетної сфери. Щорічне фінансування програми передбачено на рівні 53-55 млн гривень, що стало можливим завдяки фінансовій децентралізації.
«Можливість для розробки такої програми стала доступною тільки сьогодні. У нас реально стало більше грошей, - говорить пані Максименко. До цього ми працювали пілотними проектами – є кошти, робимо проект, немає – рахуємо кошти, які витрачаємо на оплату енергоносіїв. Завдяки децентралізації у міста стало більше коштів на проекти розвитку».
Оскільки вартість комплексної термомодернізації лише одного закладу коливається в межах від 3 до 20 млн гривень, то місто змушене шукати додаткові джерела фінансування для досягнення поставленої мети. Проектне фінансування з боку Державного фонду регіонального розвитку, а також грантова та технічна підтримка програм міжнародної допомоги відіграють тут ключову роль.
Перші результати термомодернізації
Одним з поворотних моментів для запуску міської програми з енергоефективності стали отримані результати термомодернізації «старого» корпусу Чернігівського колегіуму № 11. Реновацію цього корпусу, у якому розміщені класи початкової школи, закінчили 2015 року на умовах співфінансування міської ради та німецького GIZ. У результаті реалізації комплексу робіт споживання тепла скоротилось на 53%.
Проект з теплової модернізації був розроблений німецьким архітектором за підтримки все того ж GIZ для всіх корпусів колегіуму, тож, отримавши відчутні показники економії, міська влада вирішила продовжити роботи з модернізації вже для нового корпусу. В 2015-2016 році на ці роботи було спрямовано 2,9 млн гривень, з яких 1,8 млн гривень – кошти Державного фонду регіонального розвитку.
Цього року, після проведення експертизи, вартість залишкової частини робіт для колегіуму, у якому навчається 1650 учнів, склала 15,8 млн гривень. Сюди входять як ремонтні роботи (реконструкція переходу із санвузлами, гімнастичної зали, харчового блоку, басейну), так і роботи з термомодернізації – наприклад, улаштування індивідуального теплового пункту, що має навести лад із регулюванням теплопостачання.
Як зазначає Наталія Мисливець, заступник начальника управління освіти Чернігівської міської ради, вартість утримання одного учня в цьому навчальному закладі має по завершенню робіт скоротитись з більш як 8 тис. гривень до 5,5-6 тис. гривень – все це за рахунок ефективного використання енергії.
Суттєва економія вимагає комплексного підходу
Комплексна термомодернізація будівлі дозволяє знизити платежі на утримання на 30-80%, однак, щоб досягти таких результатів, потрібно перейняти своєрідну філософію теплової модернізації, що передбачає повагу до технології робіт, новий підхід до управління закладами, а також зміну звичок педпрацівників та учнів. «Половинчате» відношення тут не спрацьовує.
Термомодернізація закладу – це не лише утеплення стін та заміна вікон. Як зазначає Микола Пасько, експерт компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)», логічна послідовність робіт з термомодернізації – це рух від енергоаудиту, через облік та регулювання тепла до, власне, утеплення. Що це значить?
З енергоаудитом все просто – завдяки спеціальним заходам, в тому числі тепловізійній зйомці, ми визначаємо реальні джерела тепловтрат будівлі. Далі потрібно забезпечити облік енергоспоживання, адже без точного знання, скільки ми споживаємо, неможливо порахувати економію. Це вирішується завдяки встановленню лічильників та методичній фіксації їхніх показників.
Після цього потрібно забезпечити регулювання тепла. Справа в тому, що при централізованому опаленні теплопостачальні компанії не можуть забезпечувати регулювання тепла в залежності від погодних умов. Вони або подають теплоносій, або ні. В опалювальний період температура ззовні може коливатися від -30 °C до + 10 °C, а подачу теплоносія залишається на одному рівні.
Вихід – у встановленні індивідуального теплового пункту (ІТП) з автоматичним погодозалежним регулюванням. Він зменшує подачу теплоносія у випадку теплої погоди в опалювальний сезон. Лише за рахунок регулювання можна економити до 30% тепла. За словами пані Мисливець, місто раніше не враховувало потребу модернізації системи теплозабезпечення, але тепер модернізації системи теплозабезпечення приділяють багато уваги.
Нарешті, технологічно правильне утеплення будівлі (фасаду, горища, покрівлі, підвалу та цоколю) дозволяє ефективно зберігати тепло всередині будівлі. Типовими помилками при утепленні фасаду освітнього закладу є, передовсім, мала товщина утеплювача (менше 100 мм) та використання пінополістеролу замість мінераловатного утеплювача. «Звісно, пінополістерол дешевший, але його використання при утепленні шкіл чи дитячих садків заборонено. Для утеплення таких об’єктів необхідно використовувати негорючий утеплювач, яким є мінеральна (базальтова) вата» - розповідає експерт Ceresit.
Іншою помилкою при утепленні фасаду, менші відомою, є комбінування паропроникного утеплювача (мінеральної вати) і непаропроникного оздоблення (фарби чи штукатурки). Це призводить до накопичення вологи в утеплювачі, що веде до втрати теплопровідних властивостей утеплювача і далі - до руйнування утепллювача через процеси розморожування/заморожування.
Рух до скорочення енерговитрат та ефективного споживання енергоресурсів потребує чимало часу, коштів та зусиль (що полягають також у зміні звичок та отриманні нових компетенцій як з боку міської адміністрації, так і з боку мешканців будівлі), однак винагородою є вищий комфорт, відчутна економія на комунальних платежах та задоволення від розумного господарювання.
Автор: Чернігівщина: події і коментарі
