Школа найближчого майбутнього: чого чекати дітям, батькам та вчителям

Фахова дискусія щодо реформи української освіти відбулася днями в бібліотеці ім. В.Г. Короленка. Ініціаторами заходу стали Клуб ділової жінки ГО «Спілка жінок Чернігівщини» та бібліотека, яку очолює член клубу І.М. Аліференко. 

Нова реформа цікавить багатьох, тож захід зібрав чимало небайдужих чернігівців.

Роз’яснює Оксана Мірошниченко, адвокат, фаховий юрист і викладач, керівник юридичної фірми «Терра-Партнер».

12 років: чи не забагато?

Базова середня освіта від 2018 року передбачається законом стати дванадцятирічною і матиме три рівні. Не всі сприймають позитивно додавання ще одного року навчання. Критики багато, але є й прихильники дванадцятирічної освіти.

Тобто відтепер початкова школа буде від 1 до 4 класу, базова середня школа — це 5—9 класи, а далі на учнів очкує трирічна профільна або академічна школа. Така форма навчання діє у країнах Європи.

Змінюються і форми отримання навчання, відтепер їх три: формальна, тобто офіційна система отримання освіти, неформальна — підвищення свого рівня через тренінги, курси тощо та інформальна — самостійна освіта.

Чому навчатимуть у школі?

У законі прописані головні вимоги до навчального процесу, а також знання та вміння, які повинен отримати учень. Кожен має вільно спілкуватися рідною та іноземною мовами, мати математичну обізнаність, загальнокультурну та екологічну підготовку, сприймати все нове і вміти навчатися все життя. Зміниться і підхід до навчального процесу, наприклад, зменшиться кількість уроків. 

Залишаться лише мова, математика, іноземна мова, фізкультура та мистецтво. Решту діти будуть вивчати на інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Він охопить 7 освітніх галузей.

Багато часу приділятимуть руху, прогулянкам та іншим активним заняттям. Не планується задавати й домашні завдання, не ставитимуть і оцінок. У школах, де проходить апробацію освітньої реформи, скасували навіть дзвінки. 

Оцінювання знань буде проводитися у вигляді державної підсумкової атестації для базової середньої освіти, а у молодшій школі будуть проводитися тестування. Учні — головні діючи особи навчального процесу 

Учням відтепер надається більше свободи, мінімум дисципліни. У початковій школі взагалі сидіти за партою буде не обов’язково, можна рухатися, спілкуватися. Урок перетвориться на цікаву гру. Дітям запропонують не лише опановувати звичні предмети, а й обговорювати та вирішувати життєві проблеми.

Вчитель

Закон покладає на вчителя особливі функції, бо головне його завдання буде не лише навчити, а й стати наставником та партнером учня. Їм передбачається підвищити заробітну плату, тож мінімальна складатиме три мінімальні заробітні плати.

Відтепер вчитель сам буде обирати інституції, де він зможе підвищити кваліфікацію. Ця норма стане обов’язковою раз на рік. Крім того, вводиться добровільна сертифікація, яка надасть можливість отримати 20% до зарплати.

Батьки

Не оминув закон і батьків, які стають повноправними партнерами освітнього процесу. На них покладається виховна функція, яка направлена на розвиток всебічно розвинутої особистості.

Школи стають незалежними

І не лише фінансово, а й у плані розроблення навчальних планів та термінів навчального процесу. Фінансування шкіл відбувається на державному рівні, на це передбачається 7% ВВП, але учбовий заклад може й сам заробляти гроші та обов’язково повинен буде звітувати про розподіл та витрати коштів на своєму сайті. Перевіряти школи буде Національне агентство із забезпечення якості освіти, яке замінить місцеві відділи освіти, та поки що воно не створене. При школі працюватимуть педагогічна, піклувальна та батьківські ради, які вирішуватимуть нагальні питання життєдіяльності школи.

Директора школи обиратимуть

Законом передбачено, що директор може очолювати школу лише дві каденції по шість років. Обиратиме його спеціальна комісія, що складатиметься з фахових спеціалістів та громадських діячів. 

Мова навчання

У навчальних закладах мовою навчання стане лише українська. Нагадаємо, що саме ця позиція закону викликала багато критики у держав-сусідів, і конфлікт досі не вщухає.

Інклюзивна освіта

Закон зобов’яже учбові заклади створювати класи для дітей з особливими потребами, якщо виникне така необхідність.

Гроші ходять за дитиною

Згідно із законом, батьки можуть віддати дитину як у державний, так і у приватний навчальний заклад, які теж можуть фінансуватися з бюджету. Але щоб отримати ці кошти, школа чи садочок повинні обґрунтувати вартість навчання. При цьому дошкільною освітою мають бути охоплені всі діти старшого дошкільного віку.

Як бачимо, на школи очікують великі зміни в навчальному та виховному процесі. Чи всі вони добре вплинуть на якість освіти, покаже час.

Автор: Марта Єлісєєва, газета "Чернігівські відомості"