Харчова безпека. Що зміниться у захисті прав споживачів

Влада збирається підняти захист споживацьких прав до європейського рівня. Задля цього планують удосконалити законодавство, створити систему швидкого реагування на скарги та поліпшити заходи з перевірки виробників. Повна програма заходів прописана в «Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року», яка набула чинності 11 січня. Огляд нововведень, на які потрібно очікувати громадянам, підготували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Попередити та запобігти

Від 2014 року в Україні діє мораторій на перевірку малого та середнього бізнесу. Як зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, це дозволило суттєво знизити тиск контрольних органів на підприємців та пожвавити ділову активність у країні. Однак у Держпродспоживслужбі констатують, що заборона мала й негативні наслідки, які передусім позначилися на споживчому ринку: знизився контроль за якістю продуктів на прилавках магазинів та в закладах харчування, а отже, почастішали випадки масових отруєнь. Сьогодні урядовці прагнуть віднайти розумний баланс між кількістю перевірок та захищеністю споживачів. Так, у квітні набуде чинності закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Він дасть змогу призупиняти роботу підприємств, які виробляють або постачають небезпечну продукцію, на строк до 10 днів без рішення суду. Експерти прогнозують, що це допоможе ефективніше попереджати спалахи гострих кишкових інфекцій та поліпшить санітарно-епідеміологічну ситуацію в країні. А щоб нові правила не вдарили по бізнесу, впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок та відеофіксація порушень.

«Для бізнесу запровадження такого підходу означає, що кожен оператор ринку буде оцінюватися окремо. Тих операторів ринку, які виконують усі вимоги законодавства чітко й без порушень, компетентні органи перевірятимуть рідше», — зазначає заступник керівника проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська.

Перевірки, окрім випадків аудиту, проводитимуться без попередження, однак підприємці зможуть самостійно дізнатися, коли чекати на інспекторів, на сайті офісу ефективного регулювання, де вже опубліковані плани перевірок 22 державних органів.

Додаткові механізми

Згідно із затвердженою концепцією влада має намір забезпечити широке інформування громадян про небезпечну та неякісну продукцію, щоб зменшити кількість постраждалих у разі її розповсюдження. Держпродспоживслужба вже публікує результати лабораторних тестів та випробувань споживчих товарів, а тепер і громадські організації отримали право надавати аналогічну інформацію для розміщення на сайті, якщо випробування були проведені в акредитованих лабораторіях. Від квітня у відкритому доступі також з’являтимуться звіти з підсумками перевірок, які проводитиме Держпродспоживслужба на підприємствах. 

Також Кабмін доручив місцевим органам виконавчої влади створити гарячу лінію з питань захисту прав споживачів, куди б могли оперативно звертатися місцеві мешканці. Окрім того, розглядається можливість створення консультаційних центрів, які діятимуть при держадміністраціях.

Однак деякі експерти сумніваються, що запропонованих методів буде достатньо для ефективної боротьби з недобросовісними виробниками. Оскільки в Україні не розвинена практика багатомільйонних позовів громадян до компаній, що є одним із найбільш дієвих методів у ЄС. На переконання аналітиків, штрафи, які існують в Україні, таку роль виконати не можуть.

«Якщо в Європі людина купила неякісний товар і звернулась до суду, то там майже 100-відсоткова гарантія, що вона цей суд виграє, — розповів генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. — Там вважають так: якщо споживач витратив час на судову тяганину, то він мав на це підстави».

Ближче до стандартів ЄС

Ухвалена концепція стосується не лише громадського харчування й торгівлі. Вона передбачає ухвалення низки законопроектів, які повинні вдосконалити законодавство одразу в кількох напрямках, зокрема у галузі кредитування, лізингу, страхування. Так, на друге читання у Верховній Раді чекає законопроект № 2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». Він зобов’яже банки інформувати громадян про всі приховані відсотки та платежі, заборонить збільшувати фіксовану відсоткову ставку без письмової згоди клієнта й усуне рекламу фінансових установ без ліцензії. Держпродспоживслужба також пропонує посилити захист громадян у сфері електронної торгівлі.

Концепція також має на меті наблизити українське законодавство до європейських канонів. Для цього до кінця 2018 року Кабмін планує надіслати закон «Про захист прав споживачів» до європейської комісії, щоб перевірити, чи відповідає він стандартам ЄС, та у разі необхідності внести відповідні зміни.