«Черг нема, хоча люди звертаються». Сімейні лікарі почали укладати угоди

2 квітня почався процес підписання декларацій із сімейними лікарями амбулаторій Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД).

— Не поспішайте в перших числах укладати угоду, — радить головний лікар Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру, заслужений лікар України, голова комісії з питань охорони здоров’я обласної ради 63-річний Микола Дейкун. — Почніть десь з 15 квітня.

— Черг нема, хоча люди звертаються, — говорить головний лікар Ніжинського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Оксана Денисенко. Центру підпорядковано 7 амбулаторій. Ічнянська міська амбулаторія, Гмирянська, Ольшанська, Монастирищенська, Крупичпільська, Дорогинська, Тростянецька сільські амбулаторії загальної практики сімейної медицини. У 7 амбулаторіях працює 11 сімейних лікарів. — 2 квітня зранку важко було зайти в електронну систему. У другій половині дня проблем не виникало. Підписали більше десятка угод. Укладанням декларацій займалися безпосередньо лікарі та медсестри у своїх кабінетах. Окремих кабінетів, реєстраторів у нас нема можливості виділити.

— Були черги в амбулаторіях, — сказали у Ніжинському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги. — У нас хочуть усе і одразу.

— Черг не було, — розповіла Оксана Логвинчук, сімейний лікар, заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення Чернігівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги. — Хоча людей було достатньо на прийомі у лікарів. Ми роз’яснювали, що підписання декларацій не горить. Можна вибрати час більш зручний і пацієнту, і лікарю. Якщо всім укладати у перший день, електронна система даватиме збої. Скільки пацієнтів підписало декларації, не можу сказати, система зависла (розмовляємо о 14.42 другого квітня). Для укладання декларацій виділений окремий реєстратор-програміст, щоб не відволікати лікаря від прийому, окремий кабінет.

— Чи буде ходити сімейний лікар додому? — міркують люди. — Вирішить: «Я не буду ходить». Якщо не буде, пацієнт скаже: «Я від тебе піду». «Іди». А другий теж не схоче. Реєстратор — це посередник. Буде переговорний процес між пацієнтом і лікарем, щоб з’ясувати усі питання?

— Звичайно, перед підписанням декларації пацієнт спілкується з лікарем. Угоду лікар перевіряє, затверджує електронним цифровим підписом. Може укласти безпосередньо сам, без реєстратора, зі свого комп’ютера (ноутбука, планшета' телефону).

«Одного не вистачає, а другого багата». Людей мало, простори великі

З 1 січня 2020 року будуть реформуватися районні і міські лікарні, вторинна ланка. Що це значить? Що вже змінилося у медицині області?

— Створено 4 госпітальні округи, — розповідає Микола Дейкун. Працював у Мінздраві, брав участь у розробці проекту госпітальних округів. — Північний, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський.

Провели перші засідання. Вибрали склад госпітальних рад, голів рад. Голова ради Північного госпітального округу — головний лікар Семенівської центральної районної лікарні 45-річна Світлана Расулова. Прилуцького — головлікар Варвинської центральної районної лікарні 51-річний Юрій Полонець, Ніжинського — головлікар Бобровицької центральної районної лікарні 74-річний Федір Тодоріко, Чернігівського — начальник Чернігівського міського управління охорони здоров’я Владислав Кухар.

— Центри госпітальних округів?

— Вибрали. Крім Північного.

Північний госпітальний округ: змагання триває

Входять медзаклади, розташовані на території Коропського, Корюківського, Менського, Новгород-Сіверського, Семенівського, Сосницького та Сновського районів.

— Яка лікарня може стати центром Північного округу?

— Сьогодні два, не зовсім рівноцінних, претенденти — Мена і Корюківка, — говорить Микола Дейкун. — Між ними змагання. Вони дооснащуються, зміцнюють кадри. Не виключено, що буде дві лікарні, тільки функції між ними розподілені. Наприклад, пологи прийматимуть у Мені, там гарне відділення. А в Корюківці не буде пологового. Це процес динамічний і залежить від наявності коштів. Постанова Кабміну передбачає, що в окрузі можуть бути кілька лікарень інтенсивного лікування.

— Смерть Петра Хомрача, головного лікаря Менської центральної районної лікарні, ослабила позиції Менської центральної районної лікарні?

— Однозначно.

— У Закарпатті губернатор Геннадій Москаль вважає, що їм госпітальні округи не потрібні. Його підтримують медики. (Серед аргументів — неможливо створити госпітальні округи з лікарнями інтенсивного лікування, які обслуговуватимуть в радіусі 60 кілометрів з доставкою пацієнта за 60 хвилин). У нас не намагалися відстояти, у зв’язку з хуторним розселенням, більшу кількість госпітальних округів?

— Відстоювали. Звичайно. Пропонувалося і 7, і 6. Не вдалося. У постанові Кабміну критерії — кількість населення і відстані. У нас одного не вистачає (населення), другого багато (відстані). Будуть так звані лікарні-перехватчики. Якщо пацієнта з Новгород-Сіверського району не можна доставити відразу в Корюківку чи Мену, у Новгород-Сіверській лікарні нададуть першу допомогу. Щоб пацієнт став транспортабельним і міг доїхати до лікарні інтенсивного лікування.

Створювати лікарню інтенсивного лікування для 100 тисяч населення — це дуже економічно не вигідно, — продовжує Дейкун. — На побутовому рівні розмірковують: як людина доїде у лікарню інтенсивної терапії? Дороги — це від нас, медиків, не залежить. Від нас залежить транспорт. Буде везти в основному служба екстреної медичної допомоги. Якщо апендицит у Срібнянському районі, машина виїде і відвезе у Прилуки.

Фінансування — з двох джерел

— Фінансування лікарень госпітальних округів. Частина із бюджету, частина — кошти об’єднаних територіальних громад ?

— Вони і зараз фінансуються з двох джерел. Субвенція держбюджету і місцеві кошти.

— На рахунок лікарні, яка є центром округу, кошти приходитимуть?

— На рахунок ОТГ. Коли запрацюють госпітальні округи, то, говорять, — на госпітальний округ. Через раду госпітальних округів. Якщо на лікарню, то як може бути? Одівся. Мій кожух і все.

— У скільки разів збільшиться фінансування лікарень інтенсивної терапії?

— Думаю, що в декілька. У три-чотири.