Четверту річницю створення відзначив 13-й батальйон

Вони не думали, що їх призвали воювати, згадує події чотирирічної давності колишній заступник командира 13 батальону Ігор Бизган. Йому, як і іншим офіцерам, 23 квітня 2014 року прийшла повістка — з’явитися до військкомату. Там отримали наказ сформувати військову частину.

Володимир Сех у батальйон прийшов у вересні 2014 — добровольцем. Покинув високооплачувану роботу в Білорусі і одразу в АТО.

Під Авдіївкою Володимир підірвався на розтяжці. Отримав важке поранення, переніс 2 операції. До кінця ще не вилікувався, але знову хоче в бій.

За роки існування військової частини загинуло 52 бійців. Найбільше під Дебальцевим, каже командир батальйону Віталій Гуляєв.

У бійців гості з Чернігівського молодіжного театру з поемою «Рубікон, її автором Юрієм Соколовим і автором та виконавцем патріотичних пісень Тарасом Тарасенком. Серед гостей — мама одного з загиблих бійців тринадцятого батальйону Олена Білоіванцева. ЇЇ син, каже жінка, в АТО пішов за власним бажанням, а загинув у перший день перемир’я 6 вересня 2014року. Відтоді вона часто заходить в частину. Спочатку приходила як волонтер, потім — як актриса і мати.

На початку створення у 13-му батальйоні тероборони «Чернігів-1» були переважно жителі Чернігівської області. Зараз в батальйоні служать військові з усієї держави. Нині військові на ротації. Відновлюють сили і техніку. І відзначають четверту річницю.

Відео Сівер-центр

Автор: Чернігівщина: події і коментарі