Хто вони – новообрані голови об’єднаних громад Чернігівщини. Частина п'ята

37 об’єднаних територіальних громад працюють в області.

Хто не побоявся підключитися до нової справи і очолив громади? За що їх лають? Чи все виходить? «Вісник» розповість про кожного голову громади. Почали у минулих номерах.

Ігор Мороз: «У цьому році відкриємо на озері пляж»

Вертіївська ОТГ, Ніжинський район. У громаду входять села Вертіївка, Мала Кошелівка, Бобрик, Каблуки, Кардаші, Низи, Яблуневе, Титівка, Холявки, ! Хомине, Юність.

Центр громади — Вертіївка. Велике село, близько 4 тисяч мешканців, розташоване на так званій Московській І трасі (Кіпті - Глухів - Бачівськ, через ' Брянськ на Москву).

Голова ОТГ — 42-річний Ігор Мороз, колишній підприємець. Головує 2,5 року.

В декларації Ігоря Мороза за 2017 рік власністю дружини Марини Мороз вказані два магазини, інша нежитлова будівля 846 квадратних метрів. У власності та оренді є земельні ділянки. Одна з найбільших орендованих — 8590 квадратних метрів. Бізнес юридично Ігор Мороз передав дружині. Каже, що це два продуктові магазини, деревообробне виробництво.

Не шкодує, що став головою ОТГ. Усе, що зроблено у громаді за два з половиною роки, вважає досягненням:

— 10 кілометрів нових доріг. Близько 15 кілометрів освітлення по селах громади. Копана водойма для відпочинку площею близько 2 гектарів. Восени завершили роботу. У цьому році відкриємо на озері пляж. У 2019 зробимо благоустрій. Посадимо дерева. Збудуємо альтанки. Встановимо МАФи (об’єкти малих архітектурних форм, наразі — кіоски для торгівлі). Запустимо рибу — амур, товстолобик.

— З озером була конфліктна ситуація. Не усі в громаді погоджувалися на нього витрачати кошти.

— Зараз конфлікту нема, — запевняє. (Про суперечку навколо ставка двічі писав «Вісник Ч». Не всі у Вертіївській громаді хотіли озеро. Хотіли у першу чергу дороги та газ. Адже Вертіївка негазифікована. — Авт.).

— Який бюджет громади?

— Запланований власний річний бюджет (надходження 3 податків) громади у 2018 році — 22 мільйони гривень. На 4 мільйони більше, ніж у 2017. Державна субвенція (кошти безпосередньо на розвиток інфраструктури, без фінансування освіти, медицини) у 2018 році — 2 мільйони 860 тисяч гривень. На мільйон 20 тисяч гривень менше, ніж у 2017.

— Плани?

— Спорудження дозвіллєвого клубу. У Вертіївці є амбулаторія, підпорядковується району. Є школа, садочок. Клубу нема. Згорів років 15 тому. Підготували проект. У цьому році подали до Державного фонду регіонального розвитку. Сподіваємося, затвердять. Плануємо також спорудити гуртожиток для дітей-сиріт. Їх у громаді 8. Хочемо створити соціальне таксі. (Не безплатне, за малі гроші. — Авт.)

«Тітушок не возив. Сесію закрили через місяць. Жоден депутат не постраждав»

До Лосинівської ОТГ Ніжинського району входять: Лосинівка, Погребець, Вікторівка, Леонідівка, Степ, Сальне, Садове, Терешківка, Шатура, Шняківка. Головує 52-річний Володимир Андрієць.

— До виборів на цю посаду 14 років працював керівником дільниці газового господарства «Чернігівгаз». На вибори пішов, бо хотілося трішки змін. Основний пріоритет був — освітній простір. Наша лосинівська школа, мабуть, по всьому району одна з найбільших. Але одна з найгірших за станом. У минулому році на сесії прийняли рішення, розробили проект щодо відновлення будівлі.

— Та сесія була скандальною? Кажуть, депутати оголосили вам бойкот щодо ремонту школи. А ви привезли тітушок, які побили одного з депутатів?

— На все, що робиться, завжди є задоволені і не дуже. Найперше, що зробили, — центр Лосинівки. Скільки себе пам’ятаю, там яма на ямі. Зразу казали: «Для чого, нащо воно треба, неправильно». А тепер, як центр став гарний, усіх все влаштовує. Така сама ситуація і зі школою була. Розмова йшла про відновлення першого і другого корпусів. Приміщення побудоване у 1984 році. Взимку стіни завжди були сирі. Провели утеплення, капітальний ремонт спортзалу. Обладнали душові, туалети. Тепер усе, можна сказати, європейського рівня.

Перше засідання першої сесії провели, а друге засідання було аж через місяць. Тоді і сесію закрили. З деякими депутатами не зійшлися думками. Не щодо розвитку громади, а у декого були свої цілі, з якими вони йшли у депутати.

— Конфлікт був з Сергієм Петриком?

— Так. У нього є парк техніки, працює не тільки в нашій області, а й за межами. Моя особиста думка, але можу і помилятися, — у людини були свої інтереси. Розмови про тітушок були. Але особисто я їх не бачив. І не привозив. Жоден депутат не постраждав. Усі вийшли із зали цілі.

— Як були директором, керували добре, а головою — не тягнете. Чи згодні ви з такою оцінкою?

— Можливо, зразу не все і вийшло. Досвіду на посаді голови трішки не вистачало. Але в розпач не впав. Усе, що запланували на минулий рік, виконали. Відновили освітлення у Леонідівці і Вікторівці. Дві центральні вулиці в Лосинівці на днях будемо підключати. Робота йде. Якщо асфальт і не всюди проклали, але зробили так, щоб люди не носили за собою грязюку. Зараз розробляємо проект на заміну дорожньої покрівлі. Дороги, як і всюди, дуже погані. Коли приймали бюджет, у пріоритеті на цей рік — саме вони.

«Коли дав згоду, задки не ходжу»

50-річний Володимир Ігнатченко, голова Носівської об’єднаної територіальної громади.

До складу Носівської ОТГ входять: Носівка, Дебреве, Лісові Хутори, Лукашівка, Підгайне, Іржавець, Володькова Дівиця, Дослідне, Кобилещина, Коробчине, Криниця, Ставок, Сулак, Козари, Андріївка, Тертишники, Яблунівка, Ясна Зірка.

Усім головам ставимо одне й те саме запитання: а чи не шкодуєте, що у це (тобто головування) вв’язалися? Володимир Миколайович перший, хто відповів:

— Коли вже дав згоду і мене обрали, то задки не ходжу. Але такі думки були. Бо до цього 18 років працював у податковій. Голова ОТГ — це дещо інше. Треба вирішувати проблеми людей. І кожен хоче, щоб йому допомогли першочергово.

Напрямків роботи багато. Перший — це дороги. У минулому році відремонтували 6,5 кілометра на 11,5 мільйона гривень.

Також придбали техніку для Носівського комунального підприємства «Носівка комунальник»: трактори, косарки, автомобіль для вивозу сміття. Створили відокремлений підрозділ у Володьковій Дівиці. Передали техніку, набрали штат. Найближчими днями буде водій і автомобіль, що вивозитиме сміття.

Спільними зусиллями побудували хокейне поле, яке служить і як каток, на території спортивної школи.

Плануємо завершити будівництво школи №5. Це довгобуд. Сподіваємось 1 вересня запустити. Також у планах додаткові дитячі групи у Володьковій Дівиці.

Минулого року придбали автобус для відділу культури. Не чув про таку практику по інших районах чи громадах.

Виділили 450 тисяч на лінійний прискорювач в обласний онкодиспансер. Виділили 300 тисяч на придбання житла медикам. І у цьому році уже 350 тисяч.

Планів багато, головне, щоб децентралізація не пішла в якийсь інший бік. І кошти надходили прямо у громаду. Проекти готуємо, і завчасно. Вже дав доручення, щоб розробляли на наступний рік. Тут важлива оперативність. А ще наполегливість.

І хоча після об’єднання бюджет громади збільшився майже утричі, та все, від дахів до підвалів, у тяжкому стані. То навіть збільшений бюджет не витримає того, щоб усе зразу робити.

— Чи допомагає ділом або порадою ваш двоюрідний брат, народний депутат Валерій Давиденко?

— Я йому дуже вдячний. Валерій Миколайович допомагає. Якщо раніше працювали з одним депутатом, то після того, як я став на посаду, минулого року нам допомогли аж четверо.

Громада має великий позитив від такої співпраці.

продовження у наступному номері