Розвиватися чи виживати: життя профтехосвіти після реформи

Наприкінці 2016 року стало зрозуміло, що уряд має наміри розвантажити себе у фінансовому плані і перестає надавати субвенцію з державного бюджету на фінансування профтехосвіти. Водночас зі зміною фінансового джерела на поверхню вилізли всі проблеми навчальних закладів, які протягом тривалого часу не хотіли або не могли помічати освітянські чиновники.

За роки незалежності професійно — технічна освіта в Україні не знала змін. Навчальні заклади отримували стабільне державне фінансування, забезпечуючи регіони робітничими кадрами, у зв'язку з чим чиновники не сильно цікавились загальним станом речей у сфері ПТО.  Коли ж Міністерство фінансів спільно з Кабміном вирішили перекласти фінансування закладів ПТО на плечі місцевих громад — з'явилися проблеми, які протягом тривалого часу залишалися непомітними.

РівняннянаЄвропу

Система «дуальної» освіти була винайдена і апробована в Німеччині у 60-х роках, як нова (на той час), більш гнучка форма організації професійного навчання. У спрощеному вигляді ця система передбачає узгоджену взаємодію освітньої та виробничої сфери з метою підготовки кваліфікованих кадрів певного профілю в рамках певного освітнього профілю (державних стандартів), але із урахуванням вимог роботодавців, що дає змогу постійно скорочувати розрив між теорією і практикою, освітою і виробництвом, та тримати якість підготовки випускників навчальних закладів на постійно високому рівні, достатньому для задоволення потреби сучасного виробництва.

Сьогодні, дуальна система освіти впроваджена у майже 60 країнах світу, і крім Німеччини також застосовується в Австрії, Швейцарії, і Данії, де приблизно 40-50% молоді одного року народження навчаються за дуальною системою. В Німеччині біля 2/3 учнів дуальної системи проходять навчання на середніх та великих підприємствах, з них 2/3 учнів потім залишається працювати на тих підприємствах, де проходили практику. Німецькі підприємства щороку укладають понад 500 тисяч угод щодо професійної освіти та інвестують в цю сферу понад 30 млрд євро, і в цілому закривають своїми коштами біля 55% від загальної суми витрат на систему ПТО в країні. Дуальна система є досить популярною в країні: біля 2/3 випускників німецьких шкіл розпочинають навчатись в системі ПТО, навчальні заклади якої готують фахівців по близько 350 професійних напрямках.

Система дуального навчання передбачає наступні елементи, які закріплені у законодавстві та підтримуються з боку бізнеса, соціальних партнерів, державних органів та освітніх закладів:

•  Укладається тристоронній договір про професійне навчання (підприємство – учень – професійна школа), які видаються та реєструються торгово-промисловими палатами (далі - ТПП);
• 70-80% від загального часу навчання проходить на виробництві: 3-4 дні на тиждень учень навчається на підприємстві, і 1-2 дня у навчальному закладі;
• Основі витрати з професійного навчання несе підприємство, в т.ч. сплачує компенсацію інструкторам, як відволікаються від основної роботи та займаються наставництвом, а також виплачує винагороду учню;
• Держава може стимулювати підготовку фахівців по пріоритетних спеціальностях (на її думку), сплачуючи за це підприємствам різні види державних субсидій;
• Підсумковий контроль знань учнів здійснюється незалежними комісіями торгово-промислових палат, щоб уникнути маніпуляцій з боку навчальних закладів та підприємств;

Після здачі іспитів випускник отримує відразу 3 свідоцтва: від професійної школи, від підприємства та державно визнане свідоцтво професії від торговельно-промислової палати.

Курс навчання, зазвичай, триває від 2 до 3,5 років: 1-2 на тиждень (або ж кілька тижнів відразу) учень проводить у навчальному закладі (Berufsschule), де він отримує виключно теоретичні знання, необхідні для опанування майбутньою професією. Інші 3-4 дні учень проходить практичне навчання на виробництві (підприємстві), де він має можливість не лише отримати поглиблені технічні знання, а і навички безпосередньої роботи із обладнанням, що значно підвищує шанси отримати роботу після навчання. Важливо те, що навчальні програми навчального закладу (теоретична) і підприємства (практична) скоординовані між собою, тобто теорія відповідає практичним заняттям і регулюються відповідним законодавством. При цьому наповнення навчальної програми є досить гнучким, і роботодавець має можливість вносити до неї зміни, адаптуючи її до потреб конкретної компанії.

“Бути професіоналом” - означає йти у ногу з часом

Новина про зміну джерела фінансування стала стресовою для керівництва більшості навчальних закладів, адже за роки існування більшість з них жила у звичному режимі освоєння бюджетних коштів та програм. Не всі заклади змогли вчасно переорієнтуватись на грантову діяльність, і так і залишаються у режимі очікування коштів.

Яскравим прикладом навчального закладу, який не просто існує, а розвивається у ногу з часом є Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту (ЧПЛЗТ). На сьогоднішній день навчальний заклад надає освіту по більш ніж 20 спеціальностях — від газозварювальника та маляра до складача вагонів та кухаря, кондитера. Відповідно до навчальних планів і програм в ліцеї діють 23 навчальні кабінети, в тому числі 11 спеціалізованих, для проведення уроків загальнопрофесійних та спеціальних предметів, решта для вивчення загальноосвітніх предметів. Навчальні кабінети обладнані навчально-наочними засобами, зразками апаратів, приладів, рухомого складу, що вивчаються, схемами, комп’ютерами, телевізорами, мультимедійними проекторами. Обладнано сучасний комп’ютерний клас. Оснащено 9 навчально-виробничих майстерень для професійно-практичної підготовки учнів. Всі кабінети та майстерні під’єднані до мережі Інтернет. На базі ліцею створено та функціонує 2 навчально-практичні центри: у 2012 році за підтримки всесвітньо відомої компанії «Кнауф Маркетинг» відкрито регіональний навчально-практичний центр для підготовки робітників за професією «Монтажник гіпсокартонних конструкцій», а у 2016 році - Міжрегіональний навчально – практичний центр з підготовки сучасних монтажників санітарно – технічних систем і устаткування.

Для освоєння залізничних професій на території ліцею працює навчальний полігон, де розташовані макети вагонів та частини потягів. Таким чином учень може ознайомитись із структурою потяга.

Директор навчального закладу Максим Поджарий вважає, що одним з головних завдань освітнього процесу є виховання особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна стати активним учасником суспільства. З цією метою у ліцеї діє розгалужена сітка виховної та соціальної роботи. Студенти, які за результатами навчання мають середній бал не нижче семи із можливих 12 балів — отримують стипендію у розмірі 450 гривень.

- Стипендія — це певною мірою заохочення до навчання. Варто зазначити, що більшість наших учнів, які добре засвоюють свою професію починають заробляти гроші вже під час практики, - зазначає старший майстер ліцею Юрій Юрченко.

Керівництво ліцею дуже пишається своїми учнями, це й не дивно, адже кожного року представники навчального закладу є серед призерів різних фахових конкурсів на всеукраїнському рівні.

- Наш учень, Дмитро Слісаренко, серед переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності з професії «Електрозварник ручного зварювання», нагороджений дипломом ІІІ ступеня і стане претендентом на здобуття Президенської стипендії, розповідає Юрій Юрченко. Професійно-практичну підготовку хлопець проходить на базі навчального закладу, а виробничу практику – на базі підприємства ТОВ «ТАН», з яким ліцей плідно співпрацює вже багато років. Директор навчального закладу Максим Поджарий розповідає, що співпраця з підприємствами, яка полягає у стажуванні учнів на потужностях підприємства, відіграє величезну роль у підготовці кваліфікованих робітників, адже лише на практиці можна зміцнити свої професійні навички. До того ж підприємства, з якими співпрацює ліцей оснащені найновішими технологіями, що дає учням можливість йти у ногу з часом і бути готовими до роботи не лише в Україні, а й за кордоном. Окрім того, за словами очільника ліцею представники дружніх підприємств, а саме “Вертикаль”, ТОВ «ТАН», “Чернігів — Клімат”, ДП «УкрСіверБуд», комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління», ПАТ «Чернігівський механічний завод» завжди присутні на випускних іспитах, і пропонують найкращим учням одразу ж приступати до роботи.

Міжнародна співпраця — запорука виховання професіоналів

У червні 2016 року на базі ЧПЛТЗ було відкрито Міжрегіональний навчально – практичний центр з підготовки монтажників санітарно – технічних систем і устаткування, що стало яскравим доказом успішної співпраці інженерно – педагогічного колективу залізничного ліцею в українсько – швейцарському проекті «Державно – приватне партнерство для поліпшення санітарно – технічної освіти в Україні”. Проект спрямований на сучасну підготовку українських учнів професійно — технічних закладів за спеціальністю «монтажник санітарно – технічних систем і устаткування», яких навчатимуть на базі новітнього устаткування та за участі досвіду швейцарських експертів. За підтримки іноземних інвесторів було оснащено майстерню новітніми видами сантехніки. Учні мають змогу працювати з реальними зразками сантехніки, всі елементи якої підключено до системи водопостачання та каналізації. Таким чином, учень отримує можливість вдосконалення своїх умінь на практиці.

Основна мета проекту – розроблення та втілення моделі державно – приватного партнерства у професійній освіті, навчання для поліпшення можливостей професійно – технічних навчальних закладів – учасників проекту. А також запропонувати ринково – орієнтовану, практичну та сучасну освіту у сфері санітарних технологій.

Варто зазначити, що досвід міжнародної співпраці активно впроваджується керівництвом ліцею. У травні поточного року ЧПЛЗТ зустрічав гостей з Німеччини: групу учнів у кількості 8 осіб, які освоюють професію електромонтажника у професійному училищі ім. Йохана Бірвірта м. Меммінген разом з викладачем електротехніки Крістіаном Векселем, які провели бінарні заняття для учнів ЧПЛЗТ та поділилися передовим досвідом.

Навчатись ніколи не пізно

Ще однією “фішкою” навчального закладу є можливість отримання робітничої професії за короткий термін, у залежності від складності та специфіки професії. Кожен охочий може освоїти окремі компетентності професії газозварювальника, або монтажника гіпсокартонних конструкцій та інших професій, отримати сертифікат.

- Юридичної сили цей документ не має, але люди, які до нас звертаються роблять це для себе, а не заради документа, - коментує Максим Поджарий. Крім того, можна освоїти професію та отримати свідоцтво державного зразка.

Одним з таких учнів є Сергій Валерченко, вчитель із 15 річним стажем, який у  37 років вирішив освоїти професію монтажника санітарно-технічних систем та устаткування.

- Про можливість отримання спеціальності я дізнався від одного зі своїх випускників. Працюючи у школі час від часу доводилось займатися певними підробітками. Одного разу я подумав, що пройшовши курси я міг би заробляти більше. За два місяці я отримав професію, паралельно відкрив свою справу. Нині у мене працює бригада з 5 чоловік, всі вони, до речі, випускники ЧПЛЗТ, - розповідає Сергій Валерченко.

Розвиватись, а не виживати

Стрімкий та буремний шлях реформ, на який стала Україна, передбачає перш за все економію коштів та вміння керівництва навчальних закладів пристосовуватись до зміни мікроклімату зони комфорту, у якій вони вели своє спокійне існування не один десяток років.

Приклад ЧПЛЗТ не одиничний. На Чернігівщині та по всій країні вистачає навчальних закладів, які готові розвиватись в унісон з вимогами часу. Зміни повинні починатись з кабінету директора. Чи готове керівництво навчального закладу до виходу на міжнародний рівень, до роботи над грантовими проектами, до пошуку інвесторів та підприємств, що будуть надавати підтримку у підготовці та працевлаштуванні кадрів? Попереду три місяці канікул для створення планів на перспективу чи збирання речей та пошуку нової роботи. Вибір за кожним, розвиватися чи виживати.

Автор: Денис Домоцький для Чернігівщина: події і коментарі