Чи встигнуть створити Антикорупційний суд до кінця року?
Точка зору. Тріумфальним ухваленням конституційною більшістю законопроекту Про Вищий Антикорупційний Суд Україна завершила формування тріади антикорупційної інфраструктури: НАБУ-САП-ВАС, що тривало починаючи з 2018 року.
Пік протистоянь у її створені припав на останні кілька місяців, коли баталії між українськими та міжнародними експертами розгорілися над поданим Президентом Порошенком законопроектом до парламенту. Кульмінацією протистояння стали останні кілька тижнів, які запам’яталися розглядом у напівпорожньому залі понад двох тисяч поправок (за що окрема подяка спікеру А.Парубію), ультиматумом прем’єра Гройсмана піти у відставку в разі не прийняття законопроекту та безпосереднім візитом Президента до парламенту в день голосування.
Все це дозволило ухвалити законопроект, яким наразі задоволені більшість українських та міжнародних експертів.
Що вдалося досягнути у фінальному тексті законопроекту?
Законопроект передбачає, що ВАС складатиметься із 35 суддів, 10 з яких будуть працювати в апеляційній палаті. Їм держава надаватиме належні гарантії фінансової та особистої безпеки.
Кандидатами на посаду можуть бути особи старші 35 років, які пропрацювали не менше 5 років на посаді судді або мають 7 років стажу наукової роботи у сфері права і відповідний науковий ступінь або не менше 7 років адвокатом, або мають сукупний стаж на вищезазначених посадах не менше 7 років.
ВАС створюється як суд першої інстанції. Апеляції по справах розглядатиме повністю відокремлена Апеляційна палата цього ж суду, у складі якої будуть працювати окремі судді. Касаційною інстанцією залишиться Верховний Суд, проте окремого добору антикорупційних суддів для Верховного Суду не відбуватиметься. ВАС буде розглядати виключно справи, підслідні НАБУ. Це дає можливість суддям сконцентруватися виключно довкола справ ТОП-корупціонерів
Ключова вимога міжнародних та українських експертів була включена у фінальний текст законопроекту – міжнародні експерти отримали ключову роль у відборі суддів. Закон передбачає утворення Громадської ради міжнародних експертів (у складі 6 членів), яка разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів прийматиме рішення стосовно кандидатів.
Якщо кандидат, на їхню думку, не відповідатиме критеріям доброчесності, він припинятиме участь у конкурсі. Подолати “вето” міжнародних експертів можна за умови, якщо за це рішення проголосує не менше половини членів ВККС та ГРМЕ.
На жаль, мусимо констатувати, що в законопроекті є алгоритми, які дозволяють, з одного боку, мінімізувати участь роботи ГРЕМ, а з іншого – дають змогу подолати їхнє вето.
Кандидатів до ГРЕМ можуть затверджувати виключно міжнародні організації, з якими наша країна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України. Таким чином, номінувати кандидатів не зможуть, наприклад, проекти міжнародної технічної допомоги, які реалізовуються в Україні в тому числі й в антикорупційній сфері.
ГРЕМ має лиш 30 днів для аналізу кандидата та призначення спільного засідання для встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Якщо експерти не встигнуть проаналізувати всіх кандидатів і пропустять недоброчесного, то ВККС зможе сама його призначити без рішення Ради експертів.
ВККС отримало право збиратись і без міжнародних експертів. Це теоретично дозволяє призначати суддів АКС без оглядки на думку міжнародних експертів.
Зважаючи на ці та інші нюанси, контроль за цим процесом з боку суспільства є надзвичайно важливими.
Ну і найголовніше, ухваленого законопроекту не достатньо для того, щоб запустити процес створення Антикорупційного суду. Для цього потрібно ухвалити ще низку законопроектів та нормотворчих актів:
- Подання Президентом України та прийняття Верховною Радою Закону про утворення Вищого антикорупційного суду, як того вимагає визначена Конституцією процедура формування нових судів.
- Внесення змін до ЗУ Про судоустрій і статус суддів задля врегулювання питання добору суддів до Вищого антикорупційного суду із наявним порядком добору та призначення на посаду судді.
- Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про оголошення добору кандидатів на посади суддів.
- Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про утворення Громадської ради міжнародних експертів.
У суботу спікер А.Парубій підписав та перенаправив закон на підпис Президенту, а Петро Порошенко майже миттєво підписав.
Наступний сесійний тиждень розпочнеться 19 червня. До цього часу цілком реалістично подати законопроекти, необхідні для запуску суду.
У разі, якщо це відбудеться, є всі шанси, що на цій сесії парламент ухвалить необхідну законодавчу базу та дасть можливість запустити його створення вже у липні поточного року.
За таких умов, можемо сподіватися, що суд буде створений до кінця поточного року, а перші справи він почне розглядати весною наступного року.
Найближчі півроку покажуть українському суспільству – наскільки влада щира у намаганні утворити незалежний антикорупційний суд, а ми – як виборці – виставимо оцінки всім причетним до цього процесу на парламентських та президентських виборах, що відбудуться у 2019 році.
Автор: Віктор Таран, Центр політичних студій та аналітики, Експерт РПР з публічних фінансів