П'ятниця, 29 березня 2024, 14:05
Повна версія сайту
;

Боротьба з корупцією: красива теорія та гнітюча практика

15:48 03.07.2018    Коментарі  
 

Події Революції Гідності стали фундаментом для реформаційного вектору України. Однією з головних вимог була боротьба з корупцією, яка станом на кінець 2013 року набула катастрофічного розмаху в усіх сферах державної діяльності.

Варто зазначити, що у світі не існує жодної країни, де б зовсім не було корупції. Найкраща ситуація у Нової Зеландії, рейтинг якої становить 9,4 (за 10-бальною шкалою, від “0” до “10”, де “0” –найвищий рівень корупції, а “10” - найнижчий), найгірша – в Сомалі 1,1 . 
У 2013 р. Україна посіла 146 місце зі 180 країн, з показником у 2,2 бала, поруч з такими країнами, як Зімбабве, Сьєрра-Леоне, Росія. У 2008 р. цей показник становив 2,5 бала (134 місце зі 180 країн) поруч з Пакистаном і Нікарагуа. У 2007 р. – 2,7 (118 зі 179), у 2006 р. – 2,8 (99 зі 163), у 2005 р. – 2,6 (107 зі 158), у 2004 р. – 2,2 (122 зі 145). 

Фактори, що сприяють успішній протидії корупції, вже давно відомі та практикуються в усіх цивілізованих країнах. Це, перш за все, відкритість та прозорість влади та її діяльності: увалення рішень, зрозумілість процедур, контроль за її діяльністю з боку суспільства та громадськості. Чималу роль у процесі боротьби з корупцією відіграють і засоби масової інформації, їх свобода та незалежність.

Від методу спостережень до смертної кари: світові практики боротьби з корупцією

Один з найнижчих індексів корупційної складової у Нідерландах. Тут діє досить цікавий та інноваційний метод, суть якого полягає у діяльності спеціальної групи експертів, яка займається відбором та стеженням за сферами державної діяльності, де можливі прояви корупції. У випадку, якщо порушення буде зафіксовано, а причетність чиновника доведено – останнього позбавляють всіх пільг та забороняється працювати у будь-яких державних установах.

Потужне антикорупційне законодавство діє і у США. Держслужба тут є чимось сакральним, окремим від особистих інтересів. Чиновник повинен працювати лише на благо «дядечка Сема», тому кожен держслужбовець проходить обов’язкову перевірку на поліграфі. Покаранням для нечистого на руку працівника стане штраф, що втричі перевищує розмір хабара, або позбавлення волі строком до 15 років. У деяких випадках суд може поєднати ці два покарання.

Найбільш «екзотичним» є антикорупційне законодавство у Китаї, де платою за хабарництво для чиновника є смертна кара. Відповідно до закону, держслужбовця, що провинився, не лише розстрілюють, а й транслюють цю подію у прямому ефірі на центральному телеканалі. За останні роки таким чином позбавили життя близько десяти тисяч чиновників по всій країні. У окремих випадках діє ще один вид покарання – довічне ув’язнення. Закон діє не лише для дрібних клерків, так у 2015 році довічний термін отримав екс міністр безпеки Китаю Чжоу Юнкан.

Хто слідкує за чесністю українських чиновників?

Починаючи з 2015 року, в Україні створено п’ять спеціальних служб, головним завданням яких є боротьба з корупцією та злочинністю.

Першим органом, покликаним протидіяти корупції у вищих ешелонах влади, стало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Проект закону про створення нової структури розроблявся міністерством юстиції спільно з експертами «Реанімаційного пакету реформ».

Головним завданням НАБУ є розслідування корупційних злочинів, які вчинені міністрами, депутами, держслужбовцями 1-2 категорії, суддями, працівниками Генпрокуратури, військовими вищого офіцерського складу, керівниками держпідприємств.

Після подій Революції Гідності рівень довіри до працівників поліції став критично низьким, тому новина про реформу та створення нової поліції отримала великий резонанс у суспільстві. Створення Національної поліції України супроводжувалося потужною соціальною рекламою, де говорилось про повне кадрове та моральне оновлення правоохоронних органів. На початок 2016 року рівень довіри суспільства до нової поліції становив рекордні 55% . Населення вірило, що до поліції прийшли молоді амбітні люди, які хочуть змінити країну на краще, не будуть брати хабарів і вестимуть боротьбу з хабарниками.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, яке здійснюється НАБУ, підтримує державне обвинувачення у відповідних провадженнях та представляє інтереси громадянина або держави в суді. Створення САП було однією з основних умов отримання Україною безвізу. Планувалося, що цей орган почне роботу в грудні 2015 року, але фактична дата створення – 22 вересня 2015 року.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) було створено у березні 2015 року за ініціативи Кабінету міністрів, МВФ та ЄС. Головним завданням органу є забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики та запобігання вчиненню антикорупційних злочинів. Варто зазначити, що саме з діяльністю цього органу пов’язано чимало корупційних скандалів, особливо це стосується голови НАЗК Наталі Корчак.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) займається розшуком прихованих злочинцями грошей для того, щоб накласти арешт на ці рахунки, в тому числі й за кордоном, а також управляє арештованим майном.

На кінець 2017 року Національне агентство отримало доступ до державних реєстрів та інформаційних баз даних, а також було авторизовано як офіційний контактний пункт України у глобальних мережах з транскордонного обміну даними про активи для цілей їх розшуку та арешту.

В управління АРМА передано 125 об’єктів рухомого та нерухомого майна, зокрема, резиденція «Межигір'я», арештована в рамках кримінальної справи.

17 травня Верховна Рада затвердила новий Закон, про створення Державного бюро розслідувань (ДБР), який буде займатися розслідуванням кримінальних проваджень, в яких фігурують вищі посадові особи, зокрема, службові особи НАБУ та САП, особи, які вчинили військові злочини (крім передбачених ст. 422 ККУ).

Окрім того, у планах керівництва держави створення ще двох органів, що будуть протидіяти корупції – це Вищий антикорупційний суд та Служба фінансових розслідувань. Остання повинна замінити податкову міліцію, та включити у себе служби МВС та СБУ, що займаються розслідуванням фінансових злочинів. Створення ж Вищого антикорупційного суду було пов’язане із скандалами та тиском міжнародних партнерів. Наразі ухвалені законопроекти, необхідні для запуску структури, однак експерти сумніваються, що ВАС запрацює до виборів-2019.

антикор.jpg

Громадські антикорупційні ініціативи, або борці з вітряними млинами на Чернігівщині

У Чернігові не так багато громадських активістів, що займаються антикорупційними справами. Нічого дивного у цьому немає, адже справа це невдячна і, як показує практика, не завжди приносить користь. Ім’я Олександра Гашпара знає, мабуть, кожен чернігівський чиновник. Активіст є постійним учасником сесій Чернігівської міської ради та судових процесів, пов’язаних з недоцільним використанням бюджетних коштів. Проте громадський діяч зазначає, що справ, по яких можна було притягнути до відповідальності тих чи інших посадових осіб, за роки його діяльності було дуже багато, але поки що жодної реакції не має.

-          На сесії міської ради я озвучував факт завищення вартості будівельних робіт, що проводились у провулку Лермонтова. Там поліція відкрила кримінальне впровадження, адже багато робіт там взагалі не виконувались. Зазначено, що в результаті ремонтних робіт було облаштовано бордюри і тротуари, але по факту нічого немає, - говорить активіст.

Олександр Гашпар зазначає, що є багато припущень з приводу того, хто гальмує антикорупційні справи. На його думку,головною проблемою відсутності результатів є брак політичної волі та елементарне небажання керівників правоохоронних органів розслідувати справи, пов’язані з корупцією.

Декілька років тому спеціальна комісія, до складу якої входив і Олександр Гашпар, проводила перевірку діяльності КП «Паркування та ринок», де було знайдено чимало порушень законодавства.  На презентацію звіту по перевірці не з’явився жоден представник комунального підприємства, а все керівництво написало заяви на звільнення.

-          Нам обіцяли, що всі угоди, які укладались з депутатами і посадовцями цим комунальним підприємством, передадуть до НАБУ. Новий керівник КП обіцяв, що угоди буде розірвано. Одну з таких угод, про встановлення МАФів на вул.. Рокосовського 17, колишній керівник «Паркування та ринку» уклав фактично зі своїм братом. З підприємством, де кінцевим бенефіціаром був його рідний брат. У судовому порядку Чернігівська міська рада розірвала цей договір, але цим самим підприємством було укладено нову угоду на нових умовах. Які це умови - нам не відомо, - зазначає Олександр Гашпар.

За словами активіста, за зверненнями громадських організацій у Чернігові не було жодного вироку посадовцям, і взагалі, покарання для хабарників є явищем скоріше унікальним, аніж практичним.

Підтверджує слова Олександра Гашпара ще один чернігівський активіст, голова правління Чернігівського центру прав людини Олександр Підгорний. За словами активіста, вони проводили  моніторинг використання коштів з Державного фонду майна на будівництві для ОТГ, це в основному ремонтні роботи для закладів освіти. В результаті перевірки було виявлено, що майже 95% коштів було витрачено не за цільовим призначенням.

-          Основним виконавцем робіт є фірма, щодо якої відкрито декілька десятків кримінальних проваджень. Як така фірма може брати участь у тендерах і навіть вигравати їх, мені не зрозуміло, - коментує активіст.

Олександр Підгорний зазначає, що справи, які б закінчувались покаранням для винних осіб на даний момент пригадати важко. Головною проблемою гальмування розслідувань правопорушень активіст вбачає у відсутності часових меж для їх проведення, а також політичні та бізнес-зв’язки між керівництвом правоохоронних структур.

На думку активіста, з появою чисельних антикорупційних органів збільшується лише кількість розмов про корупцію, і зовсім не ведеться боротьба з цим явищем.

-          Ви подивіться, всі чиновники – корупціонери на свободі. Ми бачимо, як їх затримують, чуємо певні розмови та обіцянки з боку слідчих, і де вони в результаті? Жоден чиновник-корупціонер не сидить за гратами. Сидить хто? Сидять дрібні порушники. Нещодавно посадили на шість років заступника начальника Менської колонії, який брав копійкові хабарі за влаштування побачень в’язнів зі своїми родичами. А де ті чиновники, що крадуть мільйони з державного бюджету? У кращому випадку їх просто звільняють з роботи, - зазначає активіст.

 На думку Олександра Підгорного, на даний момент діяльність громадських активістів нагадує скоріше боротьбу з вітряними млинами, оскільки в 99%  справи залишаються не розкритими, що надає чиновникам відчуття безкарності, а населенню відчуття безвиході. Проте вести боротьбу потрібно, оскільки саме контроль з боку суспільства є тим самим чинником, який не дозволяє поширюватись пухлині під назвою корупція.


Автор: Чернігівщина: події і коментарі
Коментарів ще немає