У Чернігові шукають шляхи боротьби із стовбуровими шкідниками у Ялівщині

Боротьба із стовбуровими шкідниками проблема складна, однак її можна вирішити поетапно з інтегрованим підходом. Про це і йшла мова 20 липня в обласній раді на черговому засіданні робочої групи з розробки плану заходів щодо методів запобігання та боротьби із шкідником соснових насаджень РЛП «Ялівщина». Провів його керівник групи Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені» Т. Г. Шевченка разом із заступником голови обласної ради Арсеном Дідуром.

Відповідно до порядку денного, учасники наради заслухали та обговорили висновки з результатів лісопатологічного обстеження насаджень міста Чернігова, яке було здійснене працівниками Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист» у другій декаді червня поточного року на території РЛП «Ялівщина».

Підставою для цього став лист Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації № 03-04/1299 від 21 травня 2018 року та Договір № 170/18 щодо проведення дослідних робіт із впровадження інтегрованих методів захисту лісу від стовбурових шкідників на загальній площі 80 га в м. Чернігів. Доповів присутнім про висновки, зроблені на основі вищезгаданого спеціалізованого обстеження РЛП, головний лісопатолог ДСЛП «Харківлісозахист» Олександр Батуркін.

Промовець поінформував присутніх про позитивні напрацювання у вирішенні порушеної проблеми на теренах Харківщини, які вже показують свою результативність. Насамперед, цього досягнуто завдяки веденню постійного моніторингу фізіологічного стану насаджень та підтриманню належного санітарного порядку в зелених зонах, а також - моніторингу кількісних та якісних показників популяцій шкідливих і корисних комах.

Та головна новація - проведення заходів з підвищення імунітету дерев до шкідників шляхом внесення мінеральних добрив і біологічних препаратів протягом вегетаційного періоду спеціальним розпилювачем аерозолів та дисперсних розчинів, який харків'яни обладнали на шасі автомобіля-всюдихода. Що ж це дає? Пошкодженні, приміром, сосни отримують підвищенний імунітет проти хижих комах, завдяки чому в деревині зростає рівень смоли, яка і знешкоджує «ворогів». Інший напрям боротьби, можна сказати, додатковий, тобто інтегрований, - інтродукція біологічних агентів - хижих комах (личинок мурахожуків тощо) у насадження (безпосереднє заселення відібраних об'єктів корисними комахами протягом вегетаційного періоду), які просто поїдають короїдів та інших шкідників дерев. А ще до інтеграційних підходів боротьби за зелені насадження є птахи, лісові мурахи, вивішування феромонних пасток тощо... Отже вихід, «в кінці тоннелю», як кажуть в народі, вже видно і треба лише цим скористатись.

Адже, як не прикро, висновки, які зроблені Харківськими спеціалістами на основі вищезгаданого обстеження РЛП «Ялівщина» поки що невтішні.

Як наголосив доповідач, за результатами проведеного лісопатологічного обстеження, оцінка загального санітарного стану міського лісопарку вкрай незадовільна. На його погіршення вплинула надзвичайна ситуація, викликана масовим всиханням соснових насаджень в регіоні, а саме розповсюдження верхівкового короїда Ips acuminatus Gyll. І факторів цьому немало: кліматичні; стихійні; біотичні (пошкодження лісу глице-листоїдними комахами, інфекційними захворюваннями); антропогенні (рекреаційна та господарська діяльність); несвоєчасне та не в повному обсязі проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів; не вивезення з лісосік деревини в установлені терміни тощо.

Проведені розрахунки кількісних показників популяції верхівкового короїда (Ips acuminatus) та короїда-стенографа (короїд шестизубий) (Ips sexdentatus) показали, що висока щільність поселення та енергія розмноження верхівкового короїда, вказує на стадію нарощування чисельності популяції (можна прогнозувати подальше інтенсивне розмноження та розповсюдження осередків). Короїд-стенограф, заселяючи дуже ослаблені та відмираючі дерева, є вторинним шкідником. Але у зв'язку з процесами деградації в насадженні та постійною появою нових дерев ІІІ – ІV категорії фізіологічного стану, має середнього ступеню енергію розмноження та середню щільність заселення (можна прогнозувати подальший розвиток популяції з поступовим зростанням чисельності).

Обстеженням також було виявлено природних ворогів — ентомофагів короїдів (Tanasimus formicarius), але кількість яких (мурахи та мурахожуки, птахи, інші ентофаги) недостатня для припинення розвитку популяцій короїдів у межах екологічного порогу шкодочинності.

Враховуючи розташування, історико–культурне та рекреаційне значення РЛП, вищенаведені дані про популяції шкідників, Харківські науковці рекомендують застосування інтегрованих методів захисту, спрямованих локалізацію осередків та попередження їх подальшого розповсюдження, про які було згадано вище.

Отож при обговоренні заслуханих висновків розпалилася жвава дискусія, через яку члени робочої групи та учасники засідання дійшли думки погодитися на запропоновані харківськими колегами інтеграційні методи боротьби за виживання зелених зон Чернігова, ну а далі – і всієї області. Тим більше, як наголосив директор Депапартаменту агропромислового комплексу облдержадміністрації Юрій Ткалич, гроші для цього передбачені.

Як результат, більшість учасників засідання проголосували за укладання із Державним спеціалізованим лісозахисним підприємством «Харківлісозахист» відповідної угоди... Але з певними зауваженнями, які висловив голова робочої групи, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені» Т. Г. Шевченка Юрій Карпенко, на думку якого потрібно, насамперед, поїхати делегації від робочої групи до Харкова аби впевнитися в ефективності, запропонованих колегами заходів. Та головним мотивом засідання був заклик до того, що відкладати вже напрацьоване – не слід. Необхідно вже сьогодні приступати до роботи.

Довідково. Відповідно до висновків система інтегрованих заходів захисту передбачає:

- постійне ведення моніторингу фізіологічного стану насаджень та підтримання належного санітарного стану в РЛП.

- моніторинг кількісних та якісних показників популяцій шкідливих і корисних комах впродовж вегетаційного періоду (проведення детальних обстежень, встановлення і контроль феромонних пасток);

- проведення заходів з підвищення імунітету, до шкідливих комах, зелених насаджень (шляхом внесення мінеральних добрив, біологічних препаратів протягом вегетаційного періоду);

- інтродукція біологічних агентів — хижих комах у насадження (безпосереднє заселення відібраних об'єктів корисними комахами протягом вегетаційного періоду);

- проведення постійного контролю за поширенням популяцій шкідливих та корисних комах, з визначенням заходів необхідних для регуляції їх чисельності в межах екологічного порогу шкодочинності протягом всього вегетаційного періоду.

На ділянках де насадження втратило свою біологічну стійкість та не виконує свої функції (всохло в наслідок ураження стовбуровими комахами чи інфекційними захворюваннями) необхідно проводити заходи з поліпшення санітарного стану лісів та відтворення лісів з урахуванням типологічних та кліматичних особливостей місця зростання.

За інформацією екологів, на Чернігівщині на сьогодні вже уражено більше 10 тис. га лісопаркових зон. Масштаби пошкодження деревних насаджень стають дуже помітні і в обласному центрі, де у прилеглих соснових лісах, заповідних урочищах та парках висихають тисячі дерев, що потребує надзвичайних та оперативних заходів боротьби з вищезгаданим небезпечним шкідником.