Музей історії Чернігова. Ідея ще жива?
Понад рік тому, узимку 2017-го, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко виголосив ідею створення Музею історії Чернігова в будівлі колишньої Поштової станції на Валу (вул. Музейна, 8). Ми вирішили дізнатись, на якому етапі знаходиться цей проект на даний момент.
Процес пішов
Заступник міського голови з гуманітарних питань Ольга Хоніч запевнила, що процес створення мультимедійного Музею історії Чернігова розпочато, але він складається з кількох етапів, яких потрібно чітко дотримуватись.
–Ми вже розпочали процес створення музею. По-перше, маємо будівлю, що знаходиться на Валу, по-друге, вже розробили концепцію музею. Вона була затверджена на комісії з питань міської топонімії. Розробляється проектно-кошторисна документація, яка вже майже готова. Після того, як ми її отримаємо, побачимо, скільки грошей буде потрібно на облаштування будівлі для потреб музею, – повідомила Ольга Хоніч.
Наразі ж будівля через жахливий стан потребує негайної реставрації. Але оскільки вона є пам’яткою архітектури місцевого значення, усі можливі заходи мають обов’язково узгоджуватися в Міністерстві культури України.
Чиновники пояснюють: будівля знаходиться у власності фонду комунального майна Чернігова. Зараз перебуває в занедбаному стані і з часом усе більше руйнується. Там існує проблема зі стінами, є грибок, будівля сама по собі не прилаштована під музей. Колись тут функціонував банк, потім тривалий період часу приміщення стояли порожніми. Опалення не було – і це дуже негативно вплинуло на сьогоднішній стан будівлі.
– Було проведено дослідження цієї будівлі, і я вважаю, що це дуже коштовна реставрація, адже через її пам’яткоохоронний статус, там не можна поставити будь-які вікна або двері. Зараз на виході ми маємо майже готову документацію… Усе це було узгоджено в Міністерстві культури, –зазначає Ольга Хоніч.
Концепцію затверджено
Автором дизайн-концепції мультимедійного Музею історії Чернігова став керівник майстерні музейних проектів із міста Сум Олександр Антонець. Також участь у розробці брав директор Історичного музею ім. Тарновського Сергій Лаєвський та директор Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. Лазаревського Олександр Коваленко.
За затвердженою концепцію, на першому поверсі буде розташована виставкова зала для тимчасових експозицій, приміщення для наукових співробітників, яке має окремий вхід, та таке собі «музейне» кафе, яке в літній період буде функціонувати й на задньому подвір’ї музею.
Другий поверх повністю відведений для постійних або ж стаціонарних експозицій, він розділений на три виставкові зали, які присвячені трьом епохам в історії Чернігова – Київській Русі, козацтву та імперській добі.
Із особливостей наповнення музею можна відзначити картографічний матеріал міста на підлозі кожної зали; широкоформатні екрани, на яких демонструватимуться відео- та фотоматеріали; макети як історичних будівель, так й історичних постатей нашого міста; а також об’ємні макети міста на стінах, з можливістю 3-D проекції на них.
Замість експонатів – мультимедіа
За словами директора Історичного музею ім. Тарновського та одночасно одного з розробників дизайн-концепції Музею історії Чернігова Сергія Лаєвського, мультимедійність – це єдиний варіант для створення музею міста на такій обмеженій площі.
–Дізнавшись про матеріалізацію задумів міської ради створити в будівлі колишньої Поштової станції музей, я став одним з ініціаторів того, щоб цей музей був саме заглибленим на мультимедійність. Оскільки вважаю, що нема потреби на Дитинці, де невелика площа, створювати ще третій музей з історичною експозицією, яка буде розкривати перебіг подій у нашому місті.
Тим більше для того, аби це робити, потрібні експонати. Тому, на мій погляд, мультимедійність – це найбільш вдалий спосіб на невеличкій площі розкрити ті сторінки історії міста, які чи слабо, чи неповно представлені в нашому історичному музеї, – зазначив Сергій Лаєвський.
Заступник міського голови Ольга Хоніч не відкидає можливої співпраці з іншими музеями міста, але також наполягає саме на мультимедійних технологіях.
–Музей історії Чернігова буде співпрацювати з усіма музеями міста. У ньому ми плануємо робити окрему виставкову залу, де можуть знаходитись тимчасові виставки. Але оскільки ми не маємо зараз ні колекцій, ні експозицій, то там будуть використовуватись насамперед мультимедійні технології. Це, на мою думку, зараз найбільш цікаво відвідувачам музеїв, щоб можна було не тільки дивитись на якісь старовинні речі, а й повністю зануритись в цю епоху, мати відчуття, що ти пройшовся по вулицях стародавнього міста, побачити якісь проекції міста тощо. Ми намагатимемося зробити так, щоб музей був повністю інтерактивний і можна було б якомога глибше зануритись у певну епоху, – додала Ольга Хоніч.
Дві ідеї
Історичний музей ім. Тарновського конкуренцію у вигляді нового музею на Валу тільки вітає, але з кінцевим варіантом концепції Музею історії Чернігова не зовсім згоден.
– Конкуренція спонукає до певних конкретних дій і шляху вперед. З іншого боку, ми також обмежені в площах, розкриваючи історію всього Чернігівського краю. Ми не можемо в повному обсязі розкривати історію саме Чернігова. А наше місто заслуговує на те, щоб його історія була найбільш повно представлена й розкрита, – зазначає Сергій Лаєвський. – Щодо кінцевого варіанту концепт-ідеї й дизайну нового музею, то я бачив його трохи іншим, але автор Олександр Антонець відійшов від першочергової ідеї. Це абсолютно дві різні ідеї, але кожна має право на життя.
Сергій Лаєвський пояснює, що пропонував створити великий макет Чернігова, на якому лазерною вказівкою можна було б акцентувати увагу відвідувачів на різні історичні райони міста, місця визначних подій або ж археологічних розкопок, і в той же час проектувати інформацію про ці місця і події. Історик упевнений, що не треба обмежуватись показом якогось тексту та всім відомих фотографій, і висловив готовність з боку історичного музею надати певні археологічні матеріали для створення мультимедійних 3-D моделей.
– Такий підхід буде незвичайний та цікавий для туриста. У проекті ж пана Антонця, за моєю інформацією, усе зводиться до ілюстрованої підлоги та широкоформатних моніторів на стінах,– пояснює Сергій Лаєвський.
Ціна питання
За нашою інформацією, реалізація такого проекту буде коштувати від 40 до 60 мільйонів гривень. Із таким кошторисом у принципі згодні й чиновники, але кінцеву суму зможуть назвати тільки після розробки проектно-кошторисної документації.
–Так, цей проект є дуже дороговартісним, і чи знайдуться кошти на його втілення в міському бюджеті – поки невідомо. Це будуть вирішувати депутати міської ради, які або підтримають виділення коштів на реставрацію будівлі і створення там музею, або ж ні. Також ми розглядаємо можливість залучення грантів на створення такого музею, але поки що не можемо подавати заяви на гранти, адже не маємо на руках готового проекту та проектно-кошторисної документації, – каже Ольга Хоніч.
Строки виконання цього проекту чиновниця поки що не прогнозує. За її словами, приблизно рік потрібно, щоб пройшли всі процедури: виділення коштів, тендери тощо. «Ну і плюс-мінус ще рік на самі роботи», – пояснює гуманітарний заступник мера.
Також прокоментували бюджет Сергій Лаєвський та історик й екскурсовод Володимир Пилипенко. Вони впевнені: який би не був станом на сьогодні кошторис, він неодмінно зросте.
–Взагалі, світова практика свідчить, що краще з нуля звести будівлю, яка буде спеціально прилаштована під музейні потреби. Але на це потрібні ще більші кошти. Я не впевнений, що в Чернігові в найближчій перспективі щось подібне може з’явитися, але хочу нагадати: будівля Поштової станції є пам’яткою архітектури. І звісно, якщо місцевий бюджет профінансує реставрацію такої будівлі, то нічого поганого з цього не буде. Можу навіть передбачити, що сума на реалізацію проекту, яка прогнозується зараз, із часом зросте, адже цей проект доволі довготривалий та й інфляція зробить свою справу, – відзначив Сергій Лаєвський.
–Знаєте народну мудрість про будівництво? Порахував кошторис – перемнож на два! Я не здивуюся, якщо ціна питання зросте до 100 мільйонів. Ми, на жаль, маємо такі приклади перед очима. Ці гроші можна ефективніше витратити на промоцію міста та на дофінансування існуючих музеїв. Окрім того, зараз оголилися нові проблеми (промоїни та провалля в історичних зонах), і їх усунення також потребуватиме значних коштів, – каже Володимир Пилипенко.
Новий музей не затримає туриста в місті
Володимир Пилипенко також скептично налаштований щодо туристичної складової питання. Екскурсовод, який майже щодня спілкується з туристами і знає, що для них цікаво, а що ні, не думає, що новий музей кардинально вплине на туристичне життя міста.
–Вважаю, у місті достатньо музеїв і без Музею історії Чернігова. Туристи зараз стають усе вибагливішими, вони хочуть бачити оригінальні артефакти. В існуючих музеяхтакі є, а от чи будуть у новому – сумніваюся. Аргумент, що, створивши новий музей, ми зможемо затримати туриста в місті довше, взагалі не витримує критики. Порахуйте, скільки часу в середньому відвідувач проводить у музеї. Повірте, 30 хвилин не змінять туристичної ситуації в місті.
Він пояснює: заходять туристи до музеїв у Чернігові чи ні – не завжди залежить від екскурсовода. Справа в тому, що місцеві екскурсоводи часто працюють за тим маршрутом, який складає замовник, а замовником в абсолютній більшості виступають київські туристичні фірми, які формують групу та програму туру. Оскільки відвідання Чернігова завжди намагаються комбінувати з відвіданням Козельця та, за можливістю, Седнева, то на відвідання музеїв залишається обмаль часу. Тому найчастіше туристів заводять у печери.
– Ситуація змінюється, коли туристи приїжджають до Чернігова самостійно і мають достатньо часу на музеї. Але й тут доводиться обирати, адже в усі музеї не зайдеш, – зазначає Володимир Пилипенко.
На думку екскурсовода, не потрібно розглядати питання ремонту старовинної будівлі Поштової станції та створення нового музею вкупі, треба, навпаки, розділити їх.
• Перше – збереження будівлі колишньої Поштової станції на Валу, де планують розмістити музей. Пам’ятку справді треба рятувати, але є й інші способи, окрім створення там музею, вважає історик.
• Друге – створення самого Музею історії Чернігова.
– Я не можу сказати, що я виступаю проти – просто не бачу доцільності такого музею. Адже в місті існує достатня кількість музейних закладів, вони різнопланові і, на мою думку, їх цілком вистачає. А створення музею з нуля, без фондів, я вважаю помилкою. Музей – це в першу чергу колекція. А Музей історії Чернігова не має абсолютно нічого, і нема звідки взяти. Можна скільки завгодно говорити про інтерактивний музей, про сучасні технології, які дозволяють частково замінити реальний експонат, але без експонатів музей – ніщо, – додав Володимир Пилипенко.
Думки експертів розділились: хтось лише вітає створення музею, а хтось не бачить у цьому ніякого сенсу. Чия думка переможе – стане відомо пізніше. Процес пішов, і чим він завершиться, покаже тільки час. Хотілося б лише, аби було зважено всі за та проти, перед тим як виділяти на об’єкт значні кошти.
Автор: Еженедельник "Семь дней"
