Шість храмів Чернігівщини увійшли до десятки найдорожчих, якими безоплатно користується Московська церква

Шість храмів Чернігівщини увійшли до ТОП-10 найдорожчих, якими безоплатно користується Московська церква в Україні.

Про це свідчать документи, які отримав Главком.

Нижче наводимо повний перелік десятки храмів.

1. Успенський собор Києво-Печерської лаври (Київ)

балансова вартість 68,2 млн грн

Побудований у 1073–1078 роках коштом князя Святослава II Ярославича. Під час радянсько-німецької війни собор було зруйновано вибухом 3 листопада 1941 року. Відбудували собор 2000 року. Будівництво здійснювалось поспіхом, майже за два роки, без серйозних наукових досліджень та обґрунтувань, із сучасних матеріалів. 

2. Троїцький собор XVII століття Троїцько-Іллінського монастиря (Чернігів)

балансова вартість - 61,6 млн грн

Визначна архітектурна пам'ятка доби Гетьманщини у Чернігові (1695), що була головним собором Троїцького монастиря. З 1992-го — кафедральний собор Чернігівської єпархії Московського патріархату. 

3. Кирилівська церква (м. Київ)

балансова вартість - 56 млн грн

Пам'ятка архітектури та монументального малярства ХІІ, XVII, XIX століть. Входить до національного заповідника «Софія Київська», передана у користування Свято-Кирилівському чоловічому монастирю київської єпархії УПЦ МП. 

4. Спасо-Преображенський собор XI століття (Чернігів)

балансова вартість - 37,7 млн грн

Одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятник давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу; акустичні характеристики зали — вражаючі і неперевершені. 

5. Воскресенська церква-усипальниця Кирила Розумовського (Батурин)

балансова вартість - 36 млн грн

Вважається пам'яткою архітектури національного значення у Батурині Чернігівської області, усипальниця останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Входить до Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». 

6. Успенський собор XII -XVII століття Єлецького монастиря (Чернігів)

балансова вартість - 30,7 млн грн

Будівництво собору датується початком XII століття і пов'язане з ім'ям родоначальника Ольговичів, чернігівського князя Олега Святославича. Під час німецько-фашистської окупації 1941-1943 років ворожою армією Успенський собор був перетворений на стайню. 1941-го – постраждав від бомби. 

7. Введенська церква XVII століття (Чернігів)

балансова вартість - 17,5 млн грн

Побудована в 1677—1679 роках, ще до зведення головної споруди цього ансамблю — Троїцького собору у Чернігові. Єдина двобанева церква, що збереглась у лівобережній Україні. 

8. Батуринський Миколо-Крупицький монастир (с. Вербівка на Чернігівщині)

балансова вартість - 11,9 млн грн

Це – православний жіночий монастир у Чернігівській області, що  за 10 км від Батурина. Входить до Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Монастир припинив свою діяльність після більшовицького перевороту 1917 р. та встановлення радянської влади в 1922 р. Його приміщення, які неодноразово перебудовувалися, зазнали значних ушкоджень під час Другої світової війни. Донині збереглися у ньому: тепла трапезна Спасо‑Преображенська церква (1803 р.), дзвіниця (1825 р.), келії, будинок настоятеля (1834 р.). 

9. Церква св. Олександра Невського (Хотин)

балансова вартість 7,4 млн грн

Будівництво цього храму у Хотині Чернівецької області тривало два десятиліття – до 1835 року; зводився спеціально для російського військового гарнізону. 

10.  Хрестовоздвиженська церква (м. Київ)

балансова вартість - 5,4 млн грн

Пам'ятка архітектури XVIII ст., найвизначальніша споруда наземного комплексу над Ближніми печерами Києво-Печерської лаври. Із церкви до печер ведуть три входи.

Варто зазначити, що ця десятка – лише вершина айсберга. У постійне безоплатне користування УПЦ МП передані численні релігійні та архітектурні пам’ятки по усій країні.

Всього у безкоштовному користуванні Московської церкви в Україні нараховується близько 40 храмів вартістю понад 300 млн грн. Культові споруди перебувають на балансах національних історико-архітектурних заповідників.

Автор: Чернігівщина: події і коментарі