Ялівщина. Новий аргумент для захисту
Виявляється, Ялівщина – це не лише ліс, Стрижень і гірка, а й місце життя племен II тисячоліття до нашої ери.
Суперечки за землю Ялівщини ведуться десятиліття. Зараз з’явився новий фактор, який може стати додатковим важелем у руках захисників зеленої зони.
У Чернігові почали обговорювати концепцію розвитку території регіонального ландшафтного парку «Ялівщина». Про це йшлося на засіданні комітету Громадської ради з питань реалізації програми «Зелене намисто Чернігівщини». Комітет пропонує використати археологічну спадщину парку для створення туристичних об’єктів. Наприклад, зробити історичну реконструкцію стоянки вікінгів.
Археологічні пам’ятки на території Ялівщини
Ялівщина відома не лише зоною відпочинку на березі Стрижня, лижним спуском «Королівська гірка» та агробіостанцією, розповідає Валентина Мултанен – археолог та начальник відділу охорони пам’яток історії, археології та монументального мистецтва комунального закладу «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму».
На її території знаходяться цілі комплекси археологічних пам’яток: городище Ялівщина має статус пам’ятки національного значення, а сім неукріплених поселень є пам’ятками місцевого значення.
Городище Ялівщина
Городище Ялівщина розташоване у центрі урочища. Ця пам’ятка містить матеріали, які характеризують життя і побут місцевого населення в епоху бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.), в епоху раннього заліза (І тисячоліття до н. е.), у ранньослов’янський період (І тисячоліття н. е.) і давньоруський період ХІ–ХІІІ століття.
– За цими укріпленнями міститься поселення Ялівщина, яке трактується науковцями як посад городища у період Давньої Русі. Під час охоронних досліджень, що передували прокладанню електрокабеля, тут, окрім матеріалів доби бронзи, раннього заліза та Давньої Русі, виявлено житлову будівлю київської культури ранньослов’янського періоду, – пояснює Валентина Мултанен.
Племена під «Королівською гіркою»
На поселенні Ялівщина-1 невеликі дослідження проводили у 90-х роках. Історики певні: тут жили племена зарубинецької культури, час існування якої датується ще ІІІ століттям до нашої ери. Історики довго вважали, що на нашій території ці племена жили пізніше, поки на території Ялівщини не розкопали три житла й колекцію посуду.
Ця пам’ятка займає високий берег Стрижня в районі народного лижного спуску «Королівська гірка». Біля її підніжжя міститься поселення доби бронзи, а на схилах зібрано фрагменти давньоруської кераміки.
– Ще одне поселення, Олександрівка-1, розташоване у східній частині урочища, у джерелах безіменного струмка, що впадає у Стрижень. На сьогодні це одна з найбільш досліджених слов’янських пам’яток періоду закінчення процесів загальнослов’янського етногенезу напередодні виникнення давньоруської державності. Після проведених охоронних археологічних досліджень на цьому місці була дозволена індивідуальна забудова – житловий масив Олександрівка, а за результатами досліджень видано монографію про життя стародавнього поселення наших пращурів упродовж трьох ранньослов’янських періодів з ІІІ до VІІІ століття, – розповідає археолог.
Крім того, лишилося немало пам’яток, які ще залишаються недослідженими. Валентина Мултанен пояснює: на території Ялівщини також знаходяться поселення Стрижень-1, Ялівщина-2, Ялівщина-3, Ялівщина-4, які ще не досліджені вповні. Сьогодні там лише визначили межі поселення, товщину стародавнього культурного шару, насиченість археологічними знахідками, культурну належність і періоди існування. Стаціонарні розкопки ще не проводилися.
1. Городище «Ялівщина». Епоха бронзи, ранній залізний вік, Давня Русь.
2. Поселення-посад городища «Ялівщина». Епоха бронзи, ранній залізний вік, Давня Русь.
3. Поселення «Ялівщина-1». Ранній залізний вік, Давня Русь, пізнє середньовіччя.
4. Поселення «Олександрівка-1». Епоха бронзи, ранній залізний вік, ранні слов’яни.
5. Поселення «Стрижень-1». Епоха бронзи.
6. Поселення «Ялівщина-2». Ранній залізний вік, ранні слов’яни.
7. Поселення «Ялівщина-3». Ранній залізний вік, ранні слов’яни.
8. Поселення «Ялівщина-4». Давня Русь.
Туристичний об’єкт
Валентина Мултанен вважає, що на території Ялівщини можна облаштувати ранньослов’янське чи давньоруське поселення, де відвідувачів зустрічатимуть поселенці у «стародавньому» одязі, пригощатимуть давніми стравами з горщиків, на кшталт тих, які розкопали в Ялівщині.
На обговорення концепції розвитку Ялівщини запрошували керівника клубу історичної реконструкції «Чернігівська земля» Олега Ярошенка. Реконструктор каже, що перелічені пам’ятки на території парку можна використати як місця для історичних реконструкцій, тим самим створивши в Ялівщині новий туристичний об’єкт.
– Як реконструктор скажу, що ця справа потребує фінансування. Під час такої роботи доводиться постійно шукати джерела фінансування, вкладати свої гроші. Окупати подібні ідеї на початках важко. Проте на території можна облаштувати зони майстер-класів чи стилізованих розваг: випікання хліба, ліпка горщиків, стрільба з лука, фотозони, які би могли приносити певні гроші.
Як приклад успішної презентації археологічної спадщини Олег Ярошенко пропонує розглядати «Карпатську Трою» в Польщі в Підкарпатському воєводстві, поблизу міста Кросно. Після того як там провели розкопки, місце вирішили перетворити в археологічний парк. За втілення ще у 1998 році взялися громадські організації та місцеве самоврядування, залучивши гроші з європейських фондів.
Нині на 8 гектарах знаходяться археологічні пам’ятки, музейні експозиції, копії доісторичних будов, місця для тематичних фестивалів і зони паркування. Тут люди мають змогу дізнатися про життя в часи епохи бронзи та раннього Середньовіччя. Подібний проект міг би мати місце в Ялівщині, вважають і археолог, і реконструктор.
Чому б не розкопати пам’ятки?
Валентина Мултанен каже, що такі запитання ставлять дослідникам постійно: «Чому б не розкопати всі пам’ятки, щоб звільнити територію для будівництва чи господарської діяльності?».
Дослідниця пояснює: сьогодні не стоїть питання дослідити всі археологічні пам’ятки.
– Будь-яке втручання у пам’ятку, у тому числі й археологічні дослідження, є руйнівним, оскільки пам’ятка розкопується, так би мовити, «на знос». Предмет її охорони, а це житла, господарські споруди і ями, поховання, посуд, прикраси чи зброя, вилучається, і ця територія викреслюється з пам’ятки. Водночас сучасні методи польових археологічних досліджень та лабораторних аналізів ще не ідеальні, тому не гарантують здобуття повної інформації на об’єкті дослідження.
Тому, пояснює археолог, сьогодні важливіше вберегти ці пам’ятки для наступних поколінь учених.
За словами Валентини Мултанен, вартість пам’ятки археології включає 5–8-кратну вартість археологічних досліджень, ціну земельної ділянки та ринкову ціну можливих артефактів.
Конфлікт навколо Ялівщини
Згідно з рішеннями Чернігівської міської ради та Чернігівської обласної ради, на даний час у Чернігові існує фактично два самостійних проекти – лісопарк «Ялівщина» та регіональний ландшафтний парк «Ялівщина». У жодному з проектів не виділено земельної ділянки в натурі. Кожна з цих Ялівщин існує виключно на папері. Про це йдеться у рішенні окружного адміністративного суду. На цьому ґрунті між міськрадою, облрадою та громадськістю триває суперечка щодо території та долі зеленої зони міста.
Що заважає?
Засновником регіонального ландшафтного парку є обласна рада ще у 2014 році. Проте міськрада досі не погодила меж цього парку. На думку представників комітету екології Громадської ради при облдержадміністрації, зокрема його голови Валентини Седячко, таким чином мерія фактично блокує функціонування парку. У міськраді стверджують, що межі ще не погодили через помилки у вказаній площі 168,7 га – реально такої площі там, буцім, не існує.
Тому міськрада пропонує це питання відкласти й повернутися до нього після того, як міськрада розробить детальний план лісопарку «Ялівщина».Його міськрада саме вирішила доопрацювати.
Громадськість стривожена
Цього четверга, 20 грудня, на черговій сесії міськради депутати мають дозволити доопрацювати детальний план Ялівщини (в газеті «Семь дней» матеріал вийшов до сесії, на якій було прийняте рішення все ж допрацювати план. – Прим. ред.). Причини, через які його треба переглянути, управління містобудівництва виклало в пояснювальній записці:
• зміни нормативно-правової бази у сфері містобудівництва;
• для того щоб врахувати інтереси місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадськості;
• для організації повноцінного відпочинку та комплексного благоустрою території Ялівщини.
Комітет екології Громадської ради припускає, що доопрацювання детального плану загрожуватиме забудовою Ялівщини або зменшенням її території. Раніше на засіданнях лунали думки про те, що такий план може зовсім ліквідувати регіональний парк.
– Нам ніхто не пояснює, для чого міськраді доопрацьовувати цей детальний план, – говорить Валентина Седячко, голова комітету. – Так само міськрада вже кілька років не затверджує меж регіонального ландшафтного парку. Тому ми проводимо засідання й зустрічі з активістами, екологами, науковцями й громадськістю, щоб вберегти екологічний та історико-культурний пласт Ялівщини.
Комітет вже просив міського голову та депутатів скасувати рішення про доопрацювання вищезгаданого детального плану лісопарку, а натомість погодити проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Ялівщина».
Суперечкам 10 років
Історія детального плану Ялівщини триває вже понад 10 років, пояснює громадський активіст Олександр Гашпар. За його словами, детальний план створили ще тоді, коли розробляли «Стратегію розвитку міста Чернігова на 2007–2015 роки».
– У 2008 році цей детальний план презентували у вузькому колі депутатів, але тоді громадськість вимагала й отримала можливість громадської експертизи проекту. За її результатами план отримав негативну оцінку. І його на час відкладали у шухлядку.
Тоді людей стурбували заплановані види будівництва для автостоянки, дороги, розважального комплексу.
–Зараз мерія реанімує спроби розробки детального плану Ялівщини. Максим Черненок (секретар міськради. – Ред.) ще роки чотири тому мав на руках ескізи того, що можна зробити в Ялівщині. Зокрема, планувалося облаштувати контактний зоопарк, ресторан посеред Ялівщини на території за адресою Жуковського, 6. Так само детальний план може дозволити забудувати через фірму мами Максима Черненка «Альянс міжрегіонального співробітництва» один гектар землі на правому березі біля гаражного кооперативу, що у власності його матері і знаходиться.
Максим Черненок пояснює, що плани такі були, але не в нього, а в інвесторів, які були готові фінансувати цей об’єкт. Зараз про них не йдеться.
– Чи є в цих інвесторів і зараз такі плани – сказати не можу. Інвестор завжди питатиме містобудівну документацію. І вже на її підставі треба робити проект. Якщо в документації не буде передбачено можливості інфраструктури, то зрозуміло, що це ставить хрест на будь-яких проектах, – говорить секретар міськради.
За його словами, майбутній детальний план Ялівщини обговорять з громадськістю. І після цього лише йтиме мова про можливі проекти.
Щодо ділянки землі, яка знаходиться у власності його матері, Максим Черненок зауважив, що вона не входить у територію лісопарку.
За словами Олександра Гашпара, деякі земельні ділянки на березі Стрижня поруч ландшафтного парку «Ялівщина» перебувають в оренді, деякі – у приватній власності. Для початку будівництва не вистачає лише містобудівничого обґрунтування. У детальному плані це будівництво можна передбачити.
– Конфлікт міськради з облрадою й полягає в тому, що міськрада досі не визнає межі парку. Якщо ці межі затвердити, Ялівщина стає цілісною, і окремі ділянки з неї потрібно буде виділяти через спеціальні процедури, адже вони офіційно стануть об’єктами природно-заповідного фонду.
Другий «Золотий берег»
Сергій Калюжний, начальник управління архітектури та містобудування, каже: детальний план треба доопрацювати через те, що його виконували понад п’ять років тому. Тепер його потрібно перекласти на сьогоднішнє законодавство у сфері містобудування.
– Тоді роботу з плану зробили, але активісти її «заговорили», і вона пролежала до сьогодні. Тепер ми знову почали цим займатися, адже дерева гинуть, територія не знаходиться на чиємусь балансі, ніхто за нею не доглядає, а там же не лише зелена зона, але набережна, комунікації. Без детального плану цим усім не можна займатися планово.
Питання забудови, за словами начальника, не стоїть. На всіх етапах роботи активісти можуть прийти й поцікавитися ходом дій, планами.
– Детальний план не займається розподілом землі. Просто береться територія міста, і ми створюємо реальні плани, які в майбутньому можна реалізувати.
Що це за плани? За словами Сергія Калюжного, є гребці, які зацікавлені використати дамбу під заняття веслуванням. Тому, пояснює він, для них можуть створити відповідну інфраструктуру вздовж набережної. Для прикладу – трибуни.
Також є плани щодо гірки в Ялівщині.
– Попередні проектанти в плані передбачали облаштувати спуск, малий підйомник, на королівській гірці. Але через те, що це ще все не затверджено, ми його ніде поки не показуємо.
Те, що внизу гірки знаходиться археологічна пам’ятка, за словами начальника, у детальному плані теж позначать, і якщо є якісь обмеження, проектанти змістять все так, як буде зручно.
Є плани, які називають амбіційними.
– Може навіть будуть якісь амбіційні плани зі створення другого пляжу «Золотий берег». Тобто будуть лише рекреаційні об’єкти – будівельних не буде. Хіба якісь об’єкти інфраструктури, як кафе, альтанки. Це все не заборонено, і все це зробити можна й потрібно. Треба залучати інвесторів.
За вдалий приклад того, що може бути, головний архітектор називає кафе на іншому боці Стрижня.
А РЛП буде?
– Щодо регіонального ландшафтного парку, то, як виявилося, воно нікому не потрібне, – вважає Сергій Калюжний. – Це все треба було кільком активістам, але до кінця справу не довели. Створили комунальне підприємство, і нічого.
Те, що міськрада досі не затвердила межі парку, Сергій Калюжний пояснює невизначеністю територій.
– Вони оце взяли ці умовні 200 га і почали на них створювати РЛП, але ж у ці гектари входять і садові товариства, і приватний сектор, і дамба, і маса інших об’єктів, які ніколи не можуть і не мають права бути в РЛП.
Тобто, за словами начальника управління, територія РЛП має меншу територію, але її ще треба виділити. В іншому вони нічого не мають проти парку.
***
Як раніше повідомляла обласна прокуратура, за бюджетні кошти в сумі 198 тисяч гривень Чернігівська міська рада планує доопрацювати проект розробки території Ялівщини площею 250 га та створити на її частині міський парк. Прокуратура почала оскаржувати це рішення, оскільки вважає, що міськрада не врахувала рішення облради, яким на цій території вже утворено регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» площею 168,7 га.
Чернігівський окружний адміністративний суд уже один раз відмовив у задоволенні позову прокуратури до міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. Обласна прокуратура внесла скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду, щоб скасувати рішення першої інстанції. Крапку поки не поставлено.
Автор: Еженедельник "Семь дней"
