Зміни до Податкового Кодексу та кешбек: як голосували чернігівські нардепи?

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (1073). За таке рішення проголосували 237 народних депутатів, проти – 43, утримались – 32, не голосували – 80.

Всі чернігівські «слуги народу» голосували «за», окрім Максима Зуєва, який не голосував і Антона Полякова, який голосував «проти».

Утрималися від голосування і позафракційні Валерій Давиденко та Борис Приходько. «Батьківщинівець» Валерій Дубіль голосував «проти».

У пояснювальній записці зазначається, що через значні обсяги «тінізації» економіки виникає необхідність впровадження окремих мотиваційних заходів, спрямованих на виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та «відбілювання» обігу товарів, що реалізуються без офіційного відображення тими суб’єктами господарювання, які згідно законодавства не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, проте реально їх не використовують.

Законопроектом передбачено внесення змін до Податкового кодексу, що мають на меті запровадження механізму компенсації вартості покупки покупцям, які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів вартістю понад 100 грн та направлять відповідну скаргу до контролюючих органів (тобто створення мотивації для покупців в сприянні контролю за дотриманням вимог законодавства про здійснення розрахункових операцій).

Також пропонується передбачити в Податковому кодексі запровадження інформаційної системи в межах електронного кабінету, за допомогою якої може бути перевірена автентичність розрахункового документа, оформлена скарга на продавця товарів за порушення порядку проведення розрахункових операцій та в режимі реального часу відстеження руху такої скарги через контролюючий орган.

При тому запроваджується законодавче визначення систем зберігання, збору та обліку даних РРО та можливість використання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, подання яких є обов’язковим згідно Закону, в якості джерел податкової інформації.

Крім того запроваджується також дворівнева система перевірок поданих покупцями або споживачами письмових звернень чи скарг засобами порталу перевірки розрахункових операцій. На першому рівні проводиться камеральна перевірка поданого звернення; на другому рівні – у випадку не підтвердження продавцем факту продажу товарів (послуг) покупцю в ході камеральної перевірки чи неявки його для її проведення,  призначається фактична перевірка дотримання всіх вимог законодавства про застосування РРО, оприбуткування товарів та обліку їх руху, дотримання порядку ведення касових операцій. Також розширюється перелік видів діяльності, які здійснюють суб’єкти спрощеної системи оподаткування (ССО), для яких застосування РРО є обов’язковим.

Також ним передбачається надання півроку для запровадження необхідної електронної системи та три місяці матиме Кабінет Міністрів для підготовки необхідних підзаконних акцій.

Того ж дня Верховна Рада України ухвалила закон про детінізацію розрахунків у сфері торгівлі та послуг і про реєстратори розрахункових операцій у смартфоні.

За закон №1053-1 “Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг” проголосували 250 народних депутатів.

Всі нардепи, члени фракції «Слуга народу» з Чернігівщини голосували «за», окрім Антона Полякова. Він голосував «проти».

Позафракційній Валерій Давиденко та Борис Приходько утрималися, а член фракцій «Батьківщина» Валерій Дубіль був відсутній під час голосування.

Документ пропонує запровадити ряд мотиваційних заходів для споживачів, щоб вони контролювали проведення розрахункових операцій продавцями та надавачами послуг через реєстратор розрахункових операцій (РРО), а для продавців – низку заходів, аби спростити користування РРО і посилити відповідальність за відмову це робити.

Передбачено можливість використання як класичного, так і програмного РРО, відсутність обмежень з боку держави на розробку програмних РРО, реєстрацію програмного РРО через Електронний кабінет.

Норма про «кешбек» набуває чинності з 1 жовтня 2020 року. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку більш як на 100 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо з'ясується, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, - написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Також із 1 жовтня 2020 року буде застосовуватися повний розмір штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми при першому порушенні і 150% при кожному наступному), які до цього застосовуються в обмеженому розмірі.

З цієї ж дати починають застосуватися загальні правила використання РРО для окремих категорій платників єдиного податку ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік), які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння;
• роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
• діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
• реалізацію текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів.

Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп починають діяти з 1 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн.

Вимоги закону не поширюватимуться на звичайних фізичних осіб (не суб’єктів підприємницької діяльності) та платників єдиного податку І групи.

Автор: Чернігівщина: події і коментарі