Неділя, 31 травня 2020, 23:33
Повна версія сайту
;

Як будуть лікувати хворих на туберкульоз в умовах медичної реформи

19:27 06.02.2020    Коментарі  
 

Більше 50 років тому Всесвітня організація охорони здоров’я визнала: куди ефективніше виділяти кошти на лікування туберкульозу, а не на створення нових протитуберкульозних закладів. Саме за таким принципом лікують найпоширеніший різновид цієї хвороби - туберкульоз легень - у розвинених країнах, зокрема, у США.

Там не практикують тривалу ізоляцію пацієнта у режимних лікарнях, натомість, стаціонарне лікування сухот триває близько двох тижнів, потім, після лабораторно підтвердженого припинення бактеріовиділення, людина продовжує отримувати ліки амбулаторно. Такий метод дозволяє суттєво ощадити не лише нерви хворого і лікарів, а й кошти на утримання величезного лікувального закладу. До того ж, у ВОЗ визнають: тривала концентрація в одному місці людей, які хворіють на туберкульоз легень, тільки сприяє перехресному інфікуванню та появі нових форм хвороби, стійкої до антибіотиків.

Ще кілька років тому, практично одразу з розробкою медичної реформи, у Міністерстві охорони здоров’я України заговорили про зміни у стратегії лікування туберкульозу і перехід до пацієнто-орієнтованої моделі.

Нинішні протитуберкульозні диспансери - малоефективні і дуже дорогі структури, з розлогими адміністративними штатами. Саме вони найбільше зацікавлені у збереженні старої системи лікування - адже раніше держава виділяла найбільше коштів не на пацієнтів, а на утримання закладів. Тепер в Україні завдяки медичній реформі запрацював принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Чим більше заклад пролікує хворих - тим краще він матиме фінансування.

Що зміниться для пацієнтів та лікарів?

За діагностику та соціальний супровід хворих на туберкульоз доплачуватимуть сімейним лікарям і терапевтам.

“За виявлення хворих на туберкульоз та супровід процесу лікування кошти сімейним лікарям виплачуватиме Національна служба здоров'я України. Крім того, при наданні первинної медичної допомоги впроваджується анкетування хворих на туберкульоз, щоб не пропускали випадки туберкульозу. І це ще одна зміна, що чекає на нас у лікуванні туберкульозу. А звідси виникає і необхідність у соціальному супроводі пацієнтів на амбулаторній фазі лікування”, - викладає основні засади нововведень у блозі на “Українській правді” голова громадської організації TB People Ukraine Ольга Клименко.

Лікарі матимуть фінансування у межах пакетів медичних послуг, які входять до Програми медичних гарантій. Тут гарантована державою вартість лікування хворих на туберкульоз визначена у межах 20 663 грн на 9 місяців, до якої також застосовуються і коригувальні коефіцієнти від 0,956 до 1,056 в залежності від спроможності закладу проводити хірургічні втручання. У цю суму входить діагностика, лікування в амбулаторних умовах та умовах стаціонару плюс ліки з Нацпереліку.

Переорієнтація на пацієнто-орієнтовану модель мотивує самих хворих до видужання. Бо так ти не втратиш роботу.

Володимир Курпіта, колишній генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України вважає новий формат лікування ефективнішим для місцевих бюджетів і для хворих, оскільки підвищується якість лікування, рівень взаємодії хворого з лікарем, з'являється мотивація саме вилікуватися, бути повноцінним представником суспільства, а не просто відбути “строк” у лікарні наче у тюрмі. Порівняння з в’язницею зовсім не перебільшення, оскільки середня тривалість перебування хворих на туберкульоз у стаціонарі - 87,94 днів у дорослих та 74,2 дні у дітей.

“У багатьох країнах світу вже відмовилися від практики тривалого перебування в стаціонарі пацієнтів за кількома причинами: це економічно невиправдано, несе ризик виникнення мультирезистентності, а пацієнти не зацікавлені перебувати довго на лікуванні через бажання якнайшвидше повернутися до роботи та нормального життя. Натомість амбулаторна модель знижує ризики перехресного інфікування. Пацієнти не випадають із соціального життя, продовжують роботу, не ізольовані від близьких,” - зазначає Курпіта.

Чернігівський тубдиспансер працює неефективно

У Чернігівській області досі чи не єдиними змінами у регіональній фтізіатрії були об'єднання обласного тубдиспансеру із обласним центром профілактики та боротьби зі СНІДом та тубзакладів у Прилуках, Ніжині та Бахмачі у обласний медичний центр соціально значущих хвороб. 90% його пацієнтів - хворі на різні види туберкульозу. Щороку у цьому об'єднаному закладі проліковується до 900 людей. Однак, великі потоки хворих - ще не показник якісної роботи закладу. Так, остання перевірка Центру соціально значущих хвороб у січні 2020-го фахівцями Національної служби здоров'я засвідчила - установа працює неефективно.

Зі слів директорки регіонального департаменту НСЗУ Вікторії Мілютіної, зараз в центрі 119 лікарів лікують 919 пацієнтів. Тобто на одного фахівця «припадає» 14 хворих на рік.

“Бюджет закладу в 2019 році складав близько 105 мільйонів гривень, на одного пацієнта – це близько 115 тисяч гривень на рік, плюс ще ліки за централізованими закупівлями. Це надзвичайно неефективна система, треба зробити її більш ефективною”, - цитує Мілютіну телеканал UA:Чернігів.

Керівник департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко стверджує: подекуди витрати на одного хворого на туберкульоз у Чернігівській області сягали 150 тисяч грн. В той час, як витрати на лікування одного онкохворого — до 19 тисяч грн. Варто врахувати, що тільки у місті Чернігові щороку реєструють щонайменше півтори тисячі інсультів, онкопатологій по області - близько 4000 випадків, тенденція ж розповсюдження туберкульозу за останні 10 років пішла на спад.

Нині Центр фінансується за рахунок державної та обласної субвенції. З 1 квітня цього року це припиниться і заклад, як і всі подібні йому в Україні, перейде на систему оплати медичних послуг. Вже згадані 20,6 тис грн Національна служба здоров’я буде перераховувати Центру за послугу лікування туберкульозників. Але у чернігівському закладі цю суму вважають недостатньою. Бо це майже в 6 разів дешевше, ніж зараз.

Хворих тримають в диспансері, щоб годувати

Загальновідомий факт - в Україні 24 роки назад зафіксували епідемію туберкульозу. Найгостріше у нас обстоять справи саме з мультирезистентною формою хвороби, яка надзвичайно стійка до традиційних препаратів. Цей різновид лікується дуже коштовними ліками. Курс лікування лише на одного пацієнта коштує 1 млн грн. Саме необхідністю долати цей різновид туберкульозу і аргументує головний лікар КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Микола Дейкун потрібне підвищення тарифів на медпослуги по фтизіатрії. Щоправда, не уточнює за рахунок чого державне забезпечення для диспансерів повинно бути таким високим.

Ні, зовсім не через ліки - спеціалізовані препарати надаються хворим безкоштовно. Держава потурбувалася, щоб нові препарати отримали українську реєстрацію. Вони вже доступні і понад півроку наявні у Чернігівській області - для пацієнтів обласного тубдиспансеру, говорить Микола Дейкун. В ефірі телеканалу Ua:Чернігів він також визнав, що хворих з відкритою формою туберкульозу можуть лікувати амбулаторно, але медики не роблять цього.

“Звичайно, що можна лікувати і вдома, але враховуючи контингент людей, які хворіють на туберкульоз, умови проживання, в яких вони проживають, то дуже мало таких пацієнтів, яких можна починати від самого початку, особливо, коли вони виділяють бацилу Коха… відпустити його додому в сім’ю”.

Микола Дейкун зазначає - в Україні чимало людей погано харчуються або взагалі голодують, тому, вилікувати від туберкульозу людину, коли вона не доїдає, не вдасться, переконаний чиновник.

“Нагодувати його ми можемо тільки в умовах стаціонару”.

Тож, здебільшого хворого тримають у чотирьох стінах зовсім не через потенційну небезпеку, а щоб він мав можливість харчування та дах над головою. Звісно, це все потребує відповідної кількості обслуговуючих робітників.

Однак, через невідворотнє зменшення фінансування скоротять половину персоналу – 400 осіб, скаржиться пан Дейкун. Він робить гучний висновок: «Протитуберкульозного закладу в області не буде».

Народний депутат і один з перевіряльників Центру Михайло Радуцький заперечує: ні, заклад буде. Адже питання стоїть не в урізанні медичного штату, а адміністративного та допоміжного (завгоспів, кадровиків, статистів тощо). Роздута “штатка” - це те, чим завжди “славилися” вітчизняні лікарні. Тож просто настав час дати цьому всьому раду.

До слова, диспропорції у “штатці” яскраво простежуються саме на прикладі обласного протитуберкульозного закладу. Якщо не рахувати посади центру протидії ВІЛ/СНІДу та дитячого санаторію, тут налічується майже 780 працівників. З-поміж них лише 88 - це лікарі (усіх спеціальностей). Тобто, на 1 лікаря припадає майже 8 осіб допоміжного персоналу. Фтизіатрів - лікарів, які спеціалізуються саме на туберкульозі, - ще менше. Виходить, що один фтизіатр у Центрі за рік обслуговує лише 46 пацієнтів.

«Сьогодні НСЗУ від вас не бізнесу вимагає, а прораховувати, оптимізувати і працювати», говорить Радуцький Дейкуну під час прес-конференції у облдержадміністрації.

Однак, ця теза не знаходить підтримки у керівництва Центру. Керівники протитуберкульозних закладів все ж сподіваються, що їх виведуть з-під дії медичної реформи, а заклади, як і раніше, будуть отримувати цільову субвенцію. Ці та інші вимоги представники фтізіатрії виклали у листі до міністра Скалецької.

Відстоювати свою точку зору працівники обласного тубдиспансеру приходили і під стіни Чернігівської ОДА. Щоправда, чим їм може зарадити обласне керівництво – незрозуміло. Адже суб’єктом реформи фтизіатричних закладів є НСЗУ, а не обласні адміністрації.

Микола Дейкун стверджує, що він знайшов підтримку в парламентському комітеті з питань медичної допомоги та медичного страхування. Там начебто погодилися переглянути розрахунки по оплаті послуг з лікування та діагностики туберкульозу, але який буде результат - невідомо.

Між тим у НСЗУ додають: головне, щоб у полі зору завжди лишався саме пацієнт з його потребами. І лікарі жодним чином не постраждають. Навпаки, мова йде про суттєве підвищення їм зарплат та якості медичного забезпечення для пацієнтів. Головне тільки, щоб кожна копійка платників податків витрачалася з розумом.

Джерело: Свобода ФМ


Коментарів ще немає