Четвер, 24 червня 2021, 00:47
Повна версія сайту
;

Саєнко: «Сировинне щастя. Чи зможе Уряд скористатися зростанням світової економіки»

18:46 08.06.2021    Коментарі  
 
Трильйони доларів грошової емісії по всьому світу вже відображаються на зростанні сировинних економік.

Україна отримає унікальну можливість. Після світової кризи, яка була спричинена пандемією COVID-19, економіки поступово починають відновлюватися. ОЕСР радикально підвищила свій прогноз зростання світової економіки в цьому році до 5,8% з 4,2%, які робила в грудні минулого року.

Криза 2020 зовсім не схожа на ту, що була в 2008-му. Різке та вимушене обмеження підприємницької активності викликало шок пропозиції у вигляді відкладеного попиту на сировину. Паралельно уряди країн запускали стимулючі програми з порятунку економіки, роздавали людям гроші у вигляді антикризових щомісячних грошових пакетів. Окрім монетарної емісії, яка сягала трильйонів доларів, уряди також вливали гроші в різні програми допомоги постраждалому бізнесу. Відповідно, на руках чимало грошей, але всім потрібна сировина.

Сьогодні ми стаємо свідками кризи пропозиції і розгортання у світі боротьби за ресурси, яка відбувається на фоні відкладеного попиту і швидкого зростання цін.

Наприклад, попит на залізну руду – основу українського експорту – вже суттєво зріс, а ціни виросли практично на 200%. У травні вони підскочили до $230 за тонну. Звідси і бажання Уряду підвищувати ренту на добування руди в Україні, а також підвищення вартості перевалки в українських портах, які поставили ринкові ціни. Дорожчає і аграрна продукція.

Світова економіка сьогодні потребує металів та сільськогосподарської сировини – нам обіцяють рекордний врожай. Все це призводить до зростання цін як на сировину, так і на ринкову вартість кінцевої продукції. Простіше кажучи, якщо економічний кошик стає дорожчим, то завтра ми матимемо більш дорогі квартири і продукти. Додає нам плюсів в питанні експорту залізної руди протистояння Китаю та Австралії навколо Huawei, яке відображається в пошуку Піднебесною постачальників сировини в інших державах, звичайно, з більшим попитом на українську продукцію.

Що нам дасть залізна руда

Українські металургійні заводи повноцінно конкурують на світовому ринку. Залізна руда, соняшникова олія та аграрна продукція для України – це основа з основ експорту. У той же час, Україна залежна від імпорту палива та енергоресурсів, ціни на які також зростатимуть. Від співвідношення експорту та імпорту залежить в тому числі й курс гривні до долара, який ми будемо бачити в обмінниках. Зараз гривня стала міцнішою у тому числі й завдяки домінуванню вартості нашої експортної продукції над імпортом. Міцна гривня негативно впливає на багатьох експортерів, особливо в аграрному секторі, оскільки вони отримують валюту, яку переводять в гривню, щоб закупити паливо та необхідні ресурси для роботи. Їм варто було б дати можливість відновитися після кризи. Таке вже було у різні часові проміжки. Наприклад, у 2019-му році вартість залізної руди перевищила $100 за тонну, що було значно більше за ціну бареля нафти. Тоді гривня стала міцнішою на 15%.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch прогнозує в 2021 році середні ціни на залізну руду на рівні $125 за тонну. Потреба в металі через стимулюючі економічні програми в США, ЄС та Китаї буде зростати. За прогнозом ціна на залізну руду може знизитися до $70 за тонну хіба в 2024 році.

Для розуміння, український ВВП сьогодні повністю залежить від динаміки цін на світових сировинних ринках. Якщо котирування на експорт зростають – то зростатиме і ВВП. А якщо ж ні – то не пощастило. Та якщо вірити прогнозам, українському Уряду має пощастити і ми отримаємо умови з проходженням піку виплат зовнішніх боргів і сировинним припливом експортної валюти в країну. От тільки поки прогнози зі зростання світової економіки, Міністерство економіки України чомусь знизило власний прогноз на 2021 рік з 4,6% до 4,1% при інфляції на кінець року 8,9% і рівні безробіття 9,2%. Дефіцит держбюджету очікується на рівні 246,6 млрд грн.

Що готує уряд

Не так давно Кабмін представив два важливі документи: Прогноз економічного і соціального розвитку України і Бюджетну декларацію на 2022-2024 рр.

Перший документ розробило Мінекономіки за участю Мінфіну та інших відомств.

Прогнозується прискорення економічного зростання, особливо інвестиційного попиту з посиленням ролі банківського кредитування. Держпрограми фінансової допомоги залишаться одним з факторів стимулювання розвитку бізнесу. Мінекономіки сподівається на розвиток житлового лізингу, але для цього потрібно ще опрацювати реальні кроки. Також Уряд обіцяє всіляко підтримувати експорт. Він фактично і має стати основою прогнозів росту. Малий та середній бізнес розглядається двигуном зростання доходів населення. Але жодних проривів Уряд не прогнозує. Здається, що там вирішили робити все обережно та залишитися більше в сировинній моделі існування.

Трошки цифр. Зростання ВВП у 2022 році прогнозується на рівні 3,8%, в 2023-м – на 4,7%, в 2024-м – на 5%.

Експорт товарів і послуг у 2022-му бачать на рівні 6,5%, а до 2024-го року в уряді хочуть наростити темпи до 7,9%.

Ріст зарплати бачать в середньому на 4% за рік, а індекс споживчих цін має скласти відповідно 106,2% у 2022 році, 105,3% в 2023 році і 105% в 2024-му.

Якщо говорити в цифрах, то середня зарплата повинна збільшитися з 15 423 гривень на місяць до 19 063 у 2024-му. А мінімалка зрости взагалі несуттєво – з 6500 до 7665 грн в 2024-му. Безробіття ж в 2024-му повинно становити – 7,8%.

По бюджетній декларації ситуація також цікава. Дефіцит держбюджету у 2022 році складе 3,5% (188 млрд грн), в 2023-м знизиться до 3% (179,8 млрд грн), в 2024-м – до 2,7% (179,6 млрд грн).

Очікуване зростання експорту товарів і послуг у 2022 р складе 6,5%, в 2023 г. – 7,7%, в 2024-м – 7,9%; зростання імпорту: 9,2% – 2022 р 9,4% – в 2023 року і 8,6% в 2024-м.

Курс долару на 2024-й рік бачать на рівні 29,2 грн.

Уряд також очікує зниження державного боргу до рівня нижче 50% ВВП; бюджетні витрати на безпеку і оборону планують зберегти на рівні не менше 5% ВВП, і взагалі більше витрачати на освіту та охорону здоров’я. Зароблені під час зростання кошти планують пустити на соціалку, що звісно ж порадує людей, але більше нагадує банальне проїдання.

Прем’єр також обіцяє, що держава буде йти від перерозподілу коштів через бюджет, але у нинішній моделі важко сказати, як тоді виконати обіцянку про зростання соціалки.

Що робити і як скористатися можливостями

Україна отримає унікальні можливості вкласти отримані кошти від зростання цін на нашу експортну складову у реформи. Те, що свого часу не вдалося зробити після 2004-го року новій владі. Багато хто каже, що тоді був втрачений час на безболісні реформи. Зараз же потрібно не гальмувати те, що вже розпочато попередниками, створити адекватне рентне оподаткування, яке може бути незручним для багатьох бенефіціарів через їх природу заробітку на державі. З планів Уряду видно, що ніяких особливих прогнозів прориву там не роблять. І чомусь не створюють ідеї майбутнього.

Для притоку інвестицій в IT та інші галузі, і поступовий керативний відхід від сировинної моделі як основної, потрібно використати ці три роки для серйозних реформ у цілих секторах, від ЖКГ з програмою енергоефективності, до правоохоронної системи і створення ринкових правил для бізнесу в різних сегментах. Децентралізація має бути завершена і місцеве самоврядування цілком здатне стати драйвером змін на місцях. Фактично зараз Уряд житиме в такий час, коли некомпетентна політика і помилки будуть компенсовуватися ринком. Подібного може не бути більше. Але якщо помилки зараз будуть малопомітні, то після завершення сировинного цунамі, розвиток держави та індустрій залежатиме від фундаменту, що буде закладений сьогодні.

Автор Олександр Саєнко.

Джерело: ЛІГА. Блоги.

*Позиція

Фото: з відкритих джерел.

Довідково: Олександр Сергійович Саєнко — український державний і політичний діяч, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, адвокат.  Міністр Кабінету міністрів України (2016-2019), експерт з питань державного управління.


Автор: Чернігівщина: події і коментарі
Коментарів ще немає