Діаспора і турбота Народних депутатів. Одна історія
"Діаспорі, яка живе в РФ, необхідно приділяти особливу увагу"
Народний депутат України Іван Крулько, серпень 2016 року.Українська влада піклується про українців діаспори. Доказом цього служить наявність відразу двіох міжфракційніх груп у Верховній Раді, мета яких - турбота і робота з діаспорою. Одну з них, "Світове українство", очолює член "Батьківщини" Іван Крулько, іншу - "Співпраця: Україна-діаспора" член БПП Дмитро Лубінець. У січні 2017 роки я вирішив звернутися до Івана Крулька і заступника пана Лубінця в об'єднанні "Співпраця Україна - діаспора", члена Радикальної партії, Дениса Силантьєва. Цілей було кілька. Тоді я ще не оформив документи на проживання в Україні і хотів дізнатися: які у мене, закордонного українця, є права і можливості, що зробили панове депутати для поліпшення реінтеграції, зокрема, українців Росії в Україну (напевно ж повинні були вже ініціювати програми повернення співвітчизників)... Ряд питань, звичайно, стосувалося Світового конгресу українських молодіжних організацій (я все хочу зрозуміти як міністерства молоді та спорту, та інформаційної політики могли підписувати договори з незареєстрованою, наскільки відомо, на той момент організацією?!). Про те що таке "СКУМО", якщо цікаво - можна прочитати тут. Ну і, звісно, хотілося дізнатися як "діаспорні" депутатські групи взаємодіють між собою.З апарату Верховної Ради надійшли відповіді: звернення до депутата Крулька зареєстровано 2 лютого 2017 року, до Силантьєва - 6 лютого. Я спокійно став чекати відповідей, як і належить за законом України "Про звернення громадян", не пізніше початку березня нинішнього 2017 року.Обіцяного вісім місяців чекаютьЧас минав, я отримав документи на проживання, почав працювати, але відповідей від жодного з депутатів не було. Я почав хвилюватися: "Не може ж бути, щоб депутати просто "динамили" мене, особливо пан Крулько, якого дуже турбує доля українців Росії!" У квітні я вирішив допомогти депутатам написати відповідь і звернувся до прокуратури з проханням про сприяння в дотриманні закону України "Про звернення громадян". Звідти моє звернення переправили до Уповноваженого ВРУ з прав людини.У травні Уповноважений відповів, що направив депутам запити. Але запити, вочевидь, були, а ось відповідей так і не було. Тому влітку я звернувся вже до Уповноваженого ВРУ з прав людини. Там відповіли, що 9 серпня направили повторні запит депутатам. Час минав, так зване "СКУМО" нібито провело форум у Дніпрі (насправді, як мені вдалося дізнатися, форум проводився коштом держави, а "СКУМО" там нібито були волонтерами), на якому активно "світився" пан Лубінець. Тому одне із запитань - про те, чи буде його міжфракційна група співпрацювати зі "СКУМО", відпало саме собою. Ііііі! 16 вересня на пошті я забирав приоритетний лист від депутата Крулька, а рівно через тиждень і від депутата Силантьєва. Я - не я
Звичайно, після 8 місяців очікування розраховуєш на більш конструктивну відповідь, так би мовити, розгляд звернення по суті. А лист пана Крулька місцями нагадує відписку, особливо коли депутат говорить, що бюджетні кошти не входять у його компетенцію і знати він про них, відповідно, не може (пункт 3 відповіді). Про те як взаємодіють "Співпраця Україна - діаспора" та "Світове українство" дізнатися з листа також не вдається. Обходить пан депутат і питання програм підтримки представників діаспори, які бажають реінтегруватися в українську спільноту.І все ж пара цікавих моментів у відповіді Івана Івановича є.Наприклад, пан Крулько визнає, що Світовий конгрес українців має підпорядковуватися українському законодавству. І, отже, не відповідаючи на наше звернення 7 місяців і 6 днів, СКУ порушив закон України "Про звернення громадян". Ось тільки пани Крулько і Силантьєв вже побили рекорд СКУ.Цікава і новина про те, що Україна хоче призначити нарешті орган, який відповідатиме за роботу з діаспорою, і це буде МЗС. Законопроект, дійсно, вже знаходиться в Раді, і, якщо його приймуть, це, принаймні теоретично, спростить отримання відповідей для закордонних українців.
Депутат Силантьєв вчинив більш кмітливо:
Він просто переслав моє звернення до Кабінету міністрів, Уповноваженого з прав людини, МЗС та міністерства молоді та спорту. Тим самим визнавши, вочевидь, що, незважаючи на свою посаду в міжфракційної групи "Співпраця Україна - діаспора", темою володіє не дуже.Звернення паном Силантьєвим направлени 11 вересня. Так що вже завтра, 11 жовтня, повинні прийти всі відповіді. Подивимося, скільки доведеться чекати...P.S. А ось відгук офіційного представника влади - депутата Черкаської облради на мій попередній пост про ім'я я вже отримав. Юрій Ботнар вважає, що, якщо я хочу, щоб моє ім'я писали правильно, якщо хочу зберегти ім'я, до якого звик за 27 років життя, то я - "трохи Лавров" і Untermensch...
